Ці кадри з Волині облетіли всі провідні ЗМІ світу. Але після звільнення заручників питань стало ще більше...
Заручників луцького терориста можна було звільнити раніше: думки експертів
Експерти розповіли, які помилки допустили МВС і СБУ при затриманні Максима Кривоша
12 годин Максим Кривош тримав у напрузі всю Україну. Тож усі з полегшенням зітхнули, коли звільнили заручників і вони залишилися живими. І хоча ці події ще свіжі, нагадаємо їх, оскільки саме затримання викликає чимало запитань.
Уродженець Росії, який захопив рейсовий автобус із пасажирами, спершу мав інший план. Як згодом зізнався, хотів увірватися в луцький Свято-Троїцький кафедральний собор. Але на той час там не було служби. Тож вирішив обмежитися автобусом, змусив водія зійти з маршруту, повернути на Театральний майдан. Більш як 12 годин люди просиділи у розпеченій металевій коробці, поки їх звільнили. Телеглядачі і користувачі інтернету мали змогу побачити кадри штурму. До автобуса із різницею у пів хвилини під’їхали дві команди: одна на старенькому БТР, очевидно, поліцейський КОРД, інша — на модному «Фольксвагені Т4», швидше за все — «Альфа» СБУ. І розпочалася спецоперація, яка викликала чимало жартів у соцмережах.
Найважливіші, на думку експертів, помилки, які допустили МВС і СБУ при затриманні терориста:
1. Доцільність світлошумової гранати. Спецназівці кажуть, що використання її — це тактичний прийом, аби оглушити, засліпити на кілька хвилин зловмисника. Зазвичай застосовують у закритих приміщеннях. У нашому випадку гранату зірвали поза автобусом. Вона створила ефект, але не паралізувала б терориста, вважає колишній співробітник СБУ Іван Ступак. Навпаки, наляканий вибухом, він міг би імпульсивно натиснути на спуск автомата. А якщо врахувати, що спецназівці не дуже поспішали захопити його, то в нього було кілька секунд, щоб дати чергу по людях. На щастя, він під час вибуху гранати був уже арештований.
2. На сумку ніхто не звернув уваги, мимо неї вели людей. За півтори хвилини до того, як до автобуса під’їхали «орли» із поліції та СБУ, Максим Кривош сам покинув салон, продемонстрував, що він без зброї. Трохи зачекав, поки до нього підійдуть і одягнуть кайданки. Перед героїчною появою БТР чоловіки у яскравих куртках уже встигли вивести половину пасажирів. Колишній керівник пенітенціарної служби Сергій Старенький звернув увагу на те, що Кривош виніс із автобуса сумку і поставив її біля колеса машини. Її ніхто навіть не намагався перевірити. Біля неї стояли співробітники спецслужб — без шоломів, тяжких бронежилетів. Мимо проводили заручників. І ніхто не задумався, що мають справу з неадекватом, який кілька хвилин тому хотів слави.
Сергій Старенький вже з цього епізоду робить висновок, що або ми стали очевидцями непрофесіоналізму, або постановки.
Не повинні були втручатися у проведення операції ні міністр, ні Офіс Президента, а успішно вона завершилася не тому, що хтось добре спрацював, а тому, що терорист уже вичерпав себе.
3. Терорист не повинен отримувати інформацію. Генерал–майор міліції Іван Прошковський вважає, що головний прорахунок спецоперації із нейтралізації Кривоша — це його вільний доступ до засобів зв’язку.
— Є жорстке правило, якого намагаються дотримуватися у всьому світі: терорист повинен отримувати інформацію лише від особи, з якою веде перемовини, — каже він. — А тут ми бачимо, як Кривош виходить на зв’язок із журналістами, читає, що про нього пишуть у соцмережах, і навіть отримує інформацію про розміщення снайперів на площі. Як мінімум, у зоні дій треба було заблокувати інтернет. Як максимум — відключити мобільний телефон підозрюваного через оператора і передати йому для переговорів радіотелефон.
Ветеран МВС вважає, що й кордон спецназівців біля автобуса був слабкий. Журналісти, які висвітлювали подію, могли опинитися в зоні ураження.
4. Сторонні не повинні втручатися. Заходи державної безпеки і боротьба з терористами — це завдання СБУ. Поліція, за словами ексглави зовнішньої розвідки, генерала армії Миколи Маломужа, лише допоміжна інстанція.
— Є «Альфа» для силових структур, є спеціальний департамент, який веде перемовини зі злочинцями. Якщо б роботу організували зразу так, як вона повинна бути, заручників можна було б звільнити раніше, — переконаний Микола Маломуж. — Адже вже з перших годин було зрозуміло — автобус захопив не такий уже великий терорист. Ця людина не націлена на жертви. За умілої постановки психологічної роботи з ним можна було вийти на конструктив.
Генерал вважає, що не повинні були втручатися у проведення операції ні міністр, ні Офіс Президента, а успішно вона завершилася не тому, що хтось добре спрацював, а тому, що терорист уже вичерпав себе. Звісно, нині спецслужби намагаються виправдати свої дії. Мовляв, помилки допускають і їхні колеги у багатьох країнах. Але там за прорахунки звільняють керівників, а у нас вони вважають себе героями.
