Автор роману Анатолій Дімаров разом із братом та матір’ю мусив покинути рідне село та змінити прізвище, рятуючись від розкуркулення. Його мама і є однією з героїнь і книги, і фільму.
Тисяча костюмів і кілька пожеж: зняли історичну сагу про українців у XX столітті (Відео)
12-серійний фільм «І будуть люди» за однойменним романом письменника Анатолія Дімарова, який колись працював у газеті «Волинь» (тоді — «Радянська Волинь»), покажуть на телеканалі СТБ
Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей на Полтавщині показує турбулентні етапи XX століття: Перша світова війна, революція, прихід радянської влади.
Робота над проєктом тривала 5 років — з 2015-го, коли FILM.UA підписали угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою.
Робота над проєктом тривала 5 років — з 2015-го, коли FILM.UA підписали угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою.
У серіалі зіграли понад 120 акторів. Костюмерний цех використав близько тисячі костюмів і понад 10 літрів фарби, аби надати їм фактури. Протягом знімального процесу було організовано три постановні пожежі. Одну з хат спеціально побудували лише для того, щоб ефектно її спалити. Для проєкту звели локацію «хутір Івасют». Розмістився біля села Барахти у Васильківському районі Київської області. Локація жила життям справжнього села — на період зйомок там тримали коней, свиней, гусей, курей, собак, вола.
До речі
Анатолій Дімаров (1922–2014), автор книги «І будуть люди», за якою знято стрічку, у повоєнні роки працював у газеті «Радянська Волинь» (нині — «Газета Волинь», «мама» «Цікавої газети»). Про цей період свого життя казав: «Я воював за Радянський Союз і за Сталіна. Але Луцьк зробив мене націоналістом. Дякую долі, що у 1944 році потрапив до редакції газети «Радянська Волинь».
Цитата
Аркадій НЕПИТАЛЮК, головний режисер:
«Для мене «І будуть люди» цінні передусім тим, що ця історія покаже сучасним українцям, як їхні діди-прадіди зуміли вижити й залишитись людьми за нелюдських обставин. Це буде потрібним та корисним прикладом для сьогодення».
Василь РОГУЦЬКИЙ.
