«Не віддамо лікарню в Ківерцях «рішалам» на поталу!» – депутат райради на Волині

 Тамару Чигрин (на фото), депутата Ківерцівської районної ради, що на Волині, турбує доля лікувального закладу, що надає допомогу сільським жителям. Тож вона звернулася до редакції «Волині», щоб розповісти, як районна намагається знищити ківерцівську лікарню.

Влада каже медикам: «Не будете сперечатися — одержите новий рентгенапарат»

— Мої виборці — прості люди, не олігархи. Але вони заслуговують на доступну і якісну медичну допомогу. І ми спільно будемо відстоювати це право, — почала розмову Тамара Григорівна. — Дехто вважає, що жителі району, який знаходиться під боком обласного центру, мають змогу обслуговуватися в Луцьку. Однак мешканці сіл здебільшого віддають перевагу «своїй» лікарні — ближче, зручніше, дешевше. І умови для хворих створено належні.

— А в чому ж проблема? Якщо заклад витримує конкуренцію і має пацієнтів, то йому не повинно нічого загрожувати. Адже тепер фінансування забезпечує Національна служба здоров’я за принципом «гроші йдуть за хворим».

— Але спочатку ж потрібно «узаконити» стосунки з НСЗУ з огляду на процеси децентралізації. Всім відомо, що через кілька місяців теперішнього поділу області на райони вже не буде. Отже, продовжувати існувати у статусі районної лікарні немає резону. Медики сподіваються, що зможуть перейти «під крило» Ківерцівської міської об’єднаної територіальної громади. Всі організаційні питання потрібно вирішувати вже зараз: змінювати підпорядкування, спільно з керівництвом ОТГ розробляти стратегію розвитку Ківерцівської лікарні, подавати документи в НСЗУ. Адже бюджети формуються восени і якщо зволікати, то можна втратити цілий рік.

— І що ж заважає колективу рухатися в цьому напрямку?

— Я знаю ситуацію не з чужих слів. Коли працювала заступницею голови районної ради, часто відвідувала лікарню, хотілося все зробити, щоб вона ставала кращою. І тепер, як кажуть, тримаю руку на пульсі. На мою думку, біда в тому, що районна влада не може змиритися зі змінами, які виникли в процесі реформ. Замість того, щоб допомагати колективу, районне начальство вставляє палки в колеса. Заповзялися зняти керівника. Не вдалося з першої спроби — оголосили війну працівникам лікарні. До свята медичного працівника районна влада передала кілька «порожніх» грамот — і по всьому. І якби ж то карантин завадив! На збори трудового колективу людей збирали, незважаючи на короноавірус. Не радилися з людьми з приводу кадрових перестановок, натякнули: «Не будете сперечатися — одержите новий рентгенапарат». До слова, той, що є в лікарні, випущений 1978 року. Про забезпечення сучасним медичним обладнанням ніхто не дбав, воно дуже потрібне, але терпіти шантаж люди не хочуть.

І вже сьогодні кажу від імені своїх колег-однодумців з Аграрної партії: «Не віддамо лікарню в Ківерцях «рішалам» на поталу!».

— Пані Тамаро, кажуть, на сесії районної ради виник конфлікт з приводу змін до статуту закладу. В чому він полягав?

— Не можна важливі питання вирішувати кулуарно, в колі «своїх». Є колектив, є різні думки, погляди, треба радитися, враховувати право людей на інше бачення шляхів розв’язання проблем. Цього не було зроблено. Тому представники лікарні прийшли на сесію. Їх не хотіли пускати, потім перевіряли, чи не в робочий час працівники відстоювали інтереси колективу. Не було до чого придертися, хто був у відпустці, хто мав вихідний, порушень не знайшли. А от затвердити такий варіант статуту, який був зручний для районної влади, люди не дозволили. Прийняли лише нову назву, бо у зв’язку з від’єднанням медичного закладу в Олиці Ківерцівське ТМО стало лікарнею.

Чиїми інтересами керується районне начальство?

— Не секрет, що в нових умовах вдасться вижити далеко не всім лікувальним закладам. Адже реформа вторинної ланки медицини багатьох привела до безгрошів’я, до так званої оптимізації, простіше кажучи, до скорочення працівників, злиденного існування. У Ківерцях такої загрози нема?

— Звичайно, реформи в галузі охорони здоров’я не продумані. Поділ медицини на первинну і вторинну ланку є штучним і шкідливим. Приходить хвора людина до сімейного лікаря, а той у відпустці. Щоб потрапити до «вузького» спеціаліста, потрібно мати скерування. От і доводиться недужому оббивати пороги. Недавно мені поставили запитання: «Чому в Ковелі медицина на дві голови вища, ніж в інших районах і невеликих містах?» Я відповіла: «Бо там не відділяли «первинку» від «вторинки», вони продовжують працювати в одній структурі, і в Ковелі місцева влада про медиків дбає, а спільно можна багато чого досягти». На Ковельське МТМО нам і потрібно рівнятися. А не руйнувати лікарню, як планує районне начальство. Під час зустрічі з колективом, зокрема, воно озвучило ідею, щоб частину приміщення віддати в оренду під приватний медичний центр. А чи мають прості люди гроші, щоби платити приватникам?

— Але багато залежить і від кадрового потенціалу лікарні. Нелегко підібрати хороших спеціалістів, якщо нема чим їх заохотити.

— Іноді чуємо закиди, що в Ківерцях багато лікарів старшого віку. Але й молодь є. За останній час 7 нових спеціалістів прийшло. Є змога допомогти їм у вирішенні проблем із житлом. Залишилися колишні лікарняні приміщення, які можна переобладнати, відремонтувати. Але, на жаль, районна влада про це не дбає.

— Екзаменом на професійність стала для ківерцівських медиків епідемія коронавірусу. Що люди кажуть? Справляються з цією хворобою у лікарні?

— Хоч у наших спеціалістів нема новітнього обладнання, і засобів захисту на перших порах бракувало, лікарі й медперсонал не злякалися випробування. Часто виручали благодійники, а от у райдержадміністрації вирішили, що 50 тисяч гривень для боротьби з коронавірусом забагато, — 10 тисяч з резервного фонду забрали. Добре, що Національна служба здоров’я фінансує допомогу хворим, завдяки цьому я нарікань від пацієнтів не чула. А лежать у Ківерцівській лікарні навіть жителі з інших районів.

— Тамаро Григорівно, знаю, що ви дуже активно відстоюєте інтереси своїх виборців. Плануєте й далі це робити? Будете боротися за депутатський мандат знову?

— Я залишаюся в команді тих, хто вболіває за долю сільських людей, хоче зробити їхнє життя кращим. Ми не боїмося говорити правду, викривати зловживання. Наприклад, мені боляче, що з вини районних посадовців продукти, які через карантин не використали для харчування школярів, не були вчасно запропоновані нашій лікарні. Про сир, масло, інші продукти, які потрібні хворим, згадали вже тоді, коли термін їхньої придатності закінчувався. За це винні мають відповісти. Політична сила, до якої я належу, послідовна в своїх діях, люди нам довіряють, тому знову братиму участь у виборах. І вже сьогодні кажу від імені своїх колег-однодумців з Аграрної партії: «Не віддамо лікарню в Ківерцях «рішалам» на поталу!»

Марія КАЩУК.