Крізь дотик душі проростає довіра

Мурашки по шкірі…

Цілунок, як цукор…

Чи є щастя міра?

Лише б не розлука!

«Кохаю безмежно…» —

Слова-невидимки…

Так тепло, бентежно.

Згубились хвилинки.

Крізь дотик душі

Проростає довіра.

До серця ключі —

То кохання є щире.

У погляді пристрасть.

Чи є порятунок?

Тонути? Поплисти?

Як цукор цілунок…

Замріяний час

До щоки доторкнеться.

Розчиниться враз

I зупиниться в серці.

Всі зайві слова…

Лиш кохання й довіра.

Сплелись серця два.

Це і є щастя міра…

Олена БАРТКО.
м. Луцьк.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.