При погляді на портрет віртуоза люди шепотіли: «На чорта схожий»

Дивлячись на фото цього музиканта, сучасники дивувалися, як йому це вдавалося. Жовтувате обличчя, гострий ніс, чорні, як вуглини, очі і скуйовджене темне волосся — ось його портрет. Як тільки юнакові виповнилося 20 років, у нього з’явилася дама Елеонора де Лука, яка везла вечорами скрипаля у власний маєток, щоб відпочити після концертів.

Наступною музою Паганіні стала покровителька мистецтв, сестра Наполеона – Еліза Бонапарт Бачоккі, яка наблизила коханого до двору і всіляко підтримувала його. Стосунки зав’язалися непрості, але настільки пристрасні, що в цей період скрипаль пише 24 каприси на одному, як кажуть, подиху. В етюдах розкривається все, що почував юнак до красуні–принцеси: біль, страх, кохання, ненависть і захоплення. Цей твір досі не дає спокою слухачам, багато з яких вважають, що в цей момент рукою композитора керував сам диявол.

Кравець звинуватив Паганіні у розпусті дочки і подав на нього в суд. Поки тривали судові засідання, Анджеліна народила, але дитя померло. Скрипаль виплатив грошову компенсацію сім’ї Каванно.

Розлучившись з Елізою, Нікколо повернувся до гастролей, де й познайомився з Анджеліною Каванною. Дівчина — дочка кравця — віддала останні гроші за можливість побачити великого віртуоза. Оскільки довкола музиканта були містичні чутки, то Анджеліна вирішила сама переконатися в «сатанизмі» і пробралася за куліси. Молоді люди вмить покохали одне одного. Щоб не розлучатися, красуня відправилася у спільне турне в Парму, навіть не сповістивши про це батькові. Через два місяці якогось дня вона повідомила співмешканцю, що незабаром стане матір’ю.

Музикант відправив подругу в Геную до родичів, де її і знайшов батько. Кравець звинуватив Паганіні у розпусті дочки і подав на нього в суд. Поки тривали судові засідання, Анджеліна народила, але дитя померло. Скрипаль виплатив грошову компенсацію сім’ї Каванно.

Через три місяці влюбливий Нікколо зав’язав нові стосунки зі співачкою Антонією Бьянкі, котра виступала на сцені «Ла Скала». Пара жила настільки дивно, що не раз привертала до себе увагу тих, хто їх оточував. Антонія любила музиканта, але постійно зраджувала. Дівчина пояснювала це тим, що Паганіні часто хворів, і їй не вистачало уваги. Власні зради співачка не приховувала. Коханий також у боргу не залишався і заводив інтрижки з будь–ким.

У 1825 році у пари народився син, якого назвали Ахілл. Скрипаль, який мріяв про дітей, безмежно зрадів цьому. Щоб створити для нащадка умови і забезпечити подальше життя, молодий батько поринув у творчість і заробляння грошей, не забуваючи при цьому приділяти увагу Ахіллу, якого дуже любив. Подружжя розлучилося, коли дитині виповнилося три роки. Нікколо добився одноосібної опіки над малюком.

Незважаючи на любовні походеньки, скрипаль усе життя був прив’язаний лише до одної жінки — Елеонори де Лука. З юності і до зрілості він приходив до коханої, яка покірно приймала блудного друга.

Восени Паганіні приїхав відвідати Геную, але ця поїздка далася йому нелегко. Великого віртуоза підкосив туберкульоз, через що чоловіка мучив виснажливий кашель і набряк ніг. О

станні місяці перед смертю він навіть не виходив із дому. У 1840–му хвороба полонила 57-літнього Нікколо, який на смертному одрі пальцями перебирав струни улюбленої скрипки, не маючи сил підняти смичок. У цьому ж році великий музикант помер. За однією з версій, церковнослужителі заборонили хоронити тіло Паганіні, оскільки перед смертю він не прийняв сповіді. Його кремували, а прах берегла Елеонора де Лука. За іншим джерелом, скрипаля поховали у Валь–Польчевере, і через 19 років син Ахілл добився перенесення останків батька на Пармське кладовище.

Марина ЛУГОВА.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.