Про свого знаменитого односельчанина у земляків суперечливі відгуки.
Президент «всієї» України збудував у рідному селі лише дорогу до цвинтаря (Відео)
Про «Хитрого Лиса» (так свого часу ЗМІ прозвали Леоніда Кравчука) в Україні вже трохи забули. Епоха візків-кравчучок відійшла в минуле, та й сам перший президент незалежної України з політичної арени зник, лише час від часу, не завжди однозначно, коментував ті чи інші події
Але ось його прізвище знову з’явилося на перших шпальтах: Леоніда Макаровича призначили очільником української делегації ТКГ щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Скажемо відверто, особливого схвалення таке кадрове рішення чинного глави держави, принаймні на Волині, не викликало. Крім того, подекуди звучать побоювання, що Кравчук взагалі може зрадити Україну, адже одним із його перших кроків у новому амплуа було інтерв’ю російській пропагандистці Скабеєвій. Щоб розвіяти, чи, не дай Боже, підтвердити ці сумніви, ми відвідали його малу батьківщину — село Великий Житин, що неподалік Рівного.
«За те, що людина у 86 років є політично активною, їй варто подякувати»
— Льоні жилося непросто, адже він — напівсирота, батько загинув на фронті. Старший за мене, такий гарний був, високий… Часто бачила, як пас корову. А ще він прислуговував у церкві…
Так про Леоніда Кравчука відгукується його колишня односельчанка Лідія Катеринчик. Вона одна з небагатьох, хто пам’ятає місцеву знаменитість у такому ранньому віці. Каже, що як людина він — хороший, а от як політика оцінювати не береться.
До речі, Лідія Григорівна своїми словами спростувала думку, яку нам озвучила, як тільки приїхали в село, одна не дуже привітна жителька, мовляв, «нічого доброго про Кравчука ви тут не почуєте».
Великий Житин — доволі благополучний приміський населений пункт Рівного із давньою історією. У XVI столітті тут проходили загони Северина Наливайка, потім у селі урядували польські та радянські окупанти. В наш час діти на уроках писали листи ще одному відомому земляку — політичному в’язневі Кремля Миколі Карпюку.
А про те, що це мала батьківщина першого президента, тут нагадує лише стенд у шкільному музеї. Місця в навчальному закладі бракує, тому облаштували експозицію в актовій залі. Плани на будівництво нового приміщення школи посадовці Шпанівської ОТГ (до якої належить село) пов’язують саме з Леонідом Кравчуком. Перший заступник сільського голови Людмила Хома розповіла, що просила його посприяти виконанню цього проєкту і він не відмовив, обіцяв пролобіювати питання у столиці. Втім, робота призупинилася через пандемію коронавірусу. Людмила Григорівна каже, що цінує підтримку земляка і його працю для держави.
— Під час спілкування з ним отримуєш позитивний заряд, мотивацію робити добрі справи… За те, що людина у 86 років ще є політично активною, їй варто подякувати. Коли у січні ми відвідували його, щоб привітати із днем народження, він за годину до зустрічі з нами повернувся з Іспанії, де був у справах України.
На питання, чому Леонід Кравчук нещодавно пішов на ефір російського телебачення і намагався порозумітися із головною пропагандисткою путінського режиму Ольгою Скабеєвою, Людмила Хома відповіла, що їй важко коментувати цей інцидент, бо «можемо не знати всіх нюансів».
«Кажуть, Ющенко зробив зі свого села казку, а Кравчук до нас якийсь байдужий»
Небажання говорити про нинішню політичну роль Леоніда Макаровича ми помітили майже в усіх наших співрозмовників. Більшість була не знайома з його заявами, дехто не знав, що їхній земляк отримав нову посаду. Людей цікавлять більш насущні проблеми. Вчителька історії місцевого ліцею Валентина Овчарук розповіла, що часто доводилося чути від односельців претензії до колишнього глави держави, які стосуються саме інфраструктури Великого Житина.
Він зробив дорогу з церкви на могилки, і більше нічого… Як можна про нього говорити, якщо він тут не буває.
— Кажуть, Ющенко зробив зі свого села казку, а Кравчук до нас якийсь байдужий.
Таку думку під час нашого відрядження великожитинці озвучували декілька разів.
— Він зробив дорогу з церкви на могилки, і більше нічого… Як можна про нього говорити, якщо він тут не буває, а коли приїжджав, то простих людей до нього не пускали, — поділився місцевий житель Василь Мамчур.
Його підтримала й Галина Мельничук, яка переїхала на Рівненщину з Росії понад 40 років тому:
— Дорогу на цвинтар і, кажуть, газ допомагав провести, а так більше нічого не зробив.
Ми запитали етнічну росіянку про роль Леоніда Макаровича у тристоронній контактній групі, жінка відповіла, що не вірить ні в Кравчука, ні в інших перемовників. Вона вважає, що ця війна швидко не закінчиться, але водночас наголосила, що не підтримує Путіна.
Таку критику не поділяє заступниця голови сільради Людмила Хома. Вона розповіла, що перший президент колись казав, що має піклуватися про всю Україну, а не лише про один населений пункт. А ще, за її словами, Леонід Кравчук часто приїжджав, щоб відвідати могили батьків, поспілкуватися з родичами.
Щоправда, старенька батьківська хата колишнього глави держави кілька років тому згоріла, а селом ходять чутки, що фактичні власники цієї нерухомості вимагали за її викуп у Кравчука кілька сотень тисяч доларів.
Навряд чи наша поїздка у Великий Житин дуже допомогла зрозуміти «Хитрого Лиса». Втім, відзначу такий цікавий момент. У селі збереглася древня Михайлівська церква, в якій хрестили Леоніда Кравчука, а вже у свідомому віці — 15 — 16 років він сам став хресним батьком для місцевої дівчинки Раїси. Та вже через десяток літ Леонід Макарович завідував відділом пропаганди і агітації Чернівецького обкому КПУ і розповідав про релігію як опіум для народу…
