Відомий волинський аграрій: «Нові робочі місця на селі — це його майбутнє»
Андрія Антоновича Турака — керівника ПОСП ім. Шевченка, що в Горохівському районі, депутата Волинської обласної ради — знають не лише в області, а й далеко за її межами. Сільгосппродукція, вирощена й виготовлена на його підприємстві, користується попитом по всій Україні. Він також ефективно (вже вп’яте) працює в найвищому представницькому органі краю. Про плюси і мінуси громадської роботи, проблеми, які болять аграрію, — в цьому інтерв’ю
— Чим найбільше задоволені як представник обласної ради?
— Багато часу приділяв депутатській діяльності тоді, коли очолював комісію з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Так сталося, що з трьох округів Горохівського району я один переміг у Сенкевичівському окрузі №4, а допомагати потрібно було й тим, де не було депутатів, — Берестечківському та Горохівському. З моєї ініціативи й за сприяння інших депутатів у 2019 році виділені кошти на соціально-економічний розвиток району в сумі 4 млн 230 тис. грн. На дороги торік отримали майже 29 млн грн, а на нинішній заплановано 55 млн 411 тис. грн. Уже тепер зроблено капітальний ремонт шляху до села Дубова Корчма. Надійшло 232 тис. грн на ремонт харчоблоку школи у Звинячому, 400 тис. грн — на поточний ремонт спортивного залу в Угринові, замінили вікна в школах сіл Рачин, Скриголове, Бужани, провели інші роботи в населених пунктах. Також у 2020 році на лікування жителів району було надано матеріальну допомогу на суму майже 100 тис. грн.
— Андрію Антоновичу, чи легко вам як досвідченому, авторитетному депутату вирішувати господарські питання?
— Моя позиція — максимально створювати робочі місця на селі. Зокрема, в господарстві імені Шевченка, яке я очолюю, трудиться 250 людей. Що це дає для громади і держави? Кожен наш працівник сплатив за рік понад 20 тис. грн податку з доходів фізичних осіб та військового збору, й на його зарплату нараховано єдиного соціального внеску більше 22 тис. грн. Тобто, сумарно одне робоче місце дає державі й громаді 42 тис. грн доходу.
У 2020 році ПОСП ім. Шевченка планувало розширити асортимент продукції торгової марки «УгринівМолоко» й збудувати цех із виробництва твердих сирів, інвестувавши в проєкт понад 5 млн грн і створивши додатково ще десять робочих місць.
В господарстві імені Шевченка, яке я очолюю, трудиться 250 людей.
Але не змогли цього реалізувати, бо голова Городищенської ОТГ Світлана Соколюк уже більше двох років не укладає договір оренди земельної ділянки під господарськими будівлями через надумані і безпідставні причини. Порахуйте, скільки могло б надійти коштів у місцевий та державний бюджет! На мою думку, в Городищенській ОТГ, яка існує майже три роки, втрачених можливостей соціально–економічного розвитку — на десятки мільйонів гривень. Це — не зроблені дороги, не побудована медична амбулаторія, не написаний жоден проєкт на залучення позабюджетних коштів. Причиною цього, вважаю, є надзвичайно слабкий депутатський склад і бездарне керівництво ОТГ, хоча зарплата голови об’єднаної територіальної громади за 2019 рік становила 31 тисячу гривень на місяць. Тому ОТГ потребує компетентного управління.
— Як ви оцінюєте резонансний закон, згідно з яким селяни мають сплачувати податок зі своїх паїв?
— Я категорично проти проєкту закону №3131 в частині впровадження мінімального податкового зобов’язання для особистих селянських і дрібних фермерських господарств. Це треба зробити для холдингів та великих фірм, які взяли в оренду землю, однак знищили ферми і робочі місця на селі. Податок повинен становити не менше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, яка обробляється тим чи іншим господарством. Саме тоді буде звідки платити достойні пенсії і чим наповнювати бюджет. До речі, в ПОСП ім. Шевченка цей показник за 2019 рік становив 13,1%, а в агропідприємствах, чий власник сидить у Києві чи деінде, не дотягує і до 5%.
Також далеко не головною є орендна плата за землю на аукціонах, чим хваляться чиновники. На мою думку, важливіше — створення робочих місць. Їх дає тваринництво, яке ще й забезпечує прекрасними органічними добривами, що підвищують якість землі. Робочі місця на селі — це молоді люди, це — діти, це — його майбутнє.
Роксолана ВИШНЕВИЧ.