«Ви палили беззахисних беркутівців, а наш ОМОН катує невинних»
Нині моя стрічка у фейсбуці — це доволі огидний колаж, у якому поєднані сотні фотографій світязьких шашликів і ще більше світлин побитих силовиками білорусів під час акцій протесту. Важко описати емоції, які викликає цей контраст масштабного горя і локального щастя. Ще складніше зрозуміти, що спонукає людей поширювати ту чи іншу інформацію
Олег КРИШТОФ, редактор відділу інтернет–новин
Наприклад, як може виникнути думка в цей час публікувати в інтернеті таблицю порівняння цін в Україні та Білорусі (мовляв, дивіться, як там добре живеться) або заклик віддати нам Лукашенка замість Зеленського. Як можна не помітити докази антилюдського ставлення тієї держави до своїх громадян? Невже справді такі звірства щодо інакодумців вважаються нормою? З іншого боку, це пояснює, чому протягом десятиліть у світі існували, приміром, нацистські та сталінські концтабори.
от від опозиційно налаштованих білорусів чути антиукраїнську риторику таки трохи образливо.
Схожість білоруських протестів з українським Майданом у ЗМІ почали шукати відразу: російські пропагандисти у своїх ефірах навіть випадково назвали Лукашенка Порошенком. Їхня риторика класична: акції організовує Сорос, але Олександр Григорович також винен (бо недостатньо «прогинається» під Путіна). В Україні аналітики відзначали, що протистояння із силовиками в сусідній країні значно швидше перейшло в гостру фазу: побили мітингувальників у перший же день, коктейлі Молотова з’явилися наступного. Також наголошують, що в Мінську немає жодного координаційного центру протестів. Ці обставини змушують сумніватися, чи вдасться народу здолати репресивну державну машину. Тим паче, ситуацією може скористатися Путін, якому Лукашенко час від часу перебиває «грандіозні» плани і ніяк не хоче перетворити Білорусь на новий федеральний округ РФ. Можливо, Кремль уже знайшов свого опозиціонера й лише чекає слушної нагоди. Та поки що видається, що «Бацька» потопить свою країну в крові, а владу не віддасть.
Такі сумні припущення підтверджують і прихильники офіційно оголошеного переможця виборів. Наприклад, під час акції тамтешнього «антимайдану» часто звучала теза: «Лукашенко — не Янукович, він країну під ноги західних ляльководів ніколи не кине», ну й загалом ці активісти закликали «давіть майданутих». Таким повідомленням зовсім не дивуєшся, вони вже навіть не обурюють.
А от від опозиційно налаштованих білорусів чути антиукраїнську риторику таки трохи образливо. Скажімо, деякі протестувальники відразу намагалися дистанціюватися від аналогій з Україною і повторювали міфи російської пропаганди про те, як на Майдані палили беззахисних беркутівців, тоді як їхній ОМОН катує невинних громадян…
