Чому волинське село Новий Двір потрапило в червону зону «гарбузовірусу»

Поки хтось переглядає черговий серіал або гортає стрічку в соцмережах, новодвірці мудрують над інтелектуальними запитаннями «Цікавої газети на вихідні». А ще — ​місцевого аналогу гарбузової вікторини. Її організувала Людмила Держанович — ​директорка Новодвірського будинку культури і кількаразова переможниця «Гарбуза із секретом». «Багато односельчан передплачують ваші видання, з якими можна відпочити, і водночас потренувати свої мозкові звивини та ще й дізнатись багато усього цікавенького. Тож, коли країна поринула в глибокий коронавірусний карантин, саме «Гарбуз із секретом» надихнув мене створити нашу інтернет–вікторину. Адже на завдання «Цікавої газети на вихідні» доводиться чекати цілий тиждень. Подумала: а чому б не потренувати мозок і собі, й іншим частіше? Написала у фейсбуці завдання для розминки. Людям сподобалось, питали, чи буде продовження?

Спершу відповідали в коментарях під завданням. Згодом учасники самі запропонували, що цікавіше писати у приватні повідомлення, і переможцем стає той, хто перший дасть повну або найбільш точну відповідь. «Так наш інтелектуальний віз і покотився», — ​згадує Людмила. Каже, що розраховувала на старше та середнє покоління, але до інтелектуального змагання долучились і молоді новодвірці. Тому вирішила паралельно публікувати завдання в інстаграм.

«Питання побудувала не лише на прямих підказках, а й асоціаціях, приказках і прислів’ях, порівняннях. Інколи виходило справді заплутано. Одного разу Богдан Борисюк, який теж активно розгадує завдання «Гарбуза» і був навіть переможцем у питанні з шахами, жартома звинуватив, що я заразилась «гарбузовірусом». Мене таке звинувачення, на відміну від щоденних невтішних теленовин, дуже потішило — ​хоч один корисний вірус пішов у народ!» — ​зазначає Людмила Держанович.

Артем Печерук був на заробітках у Польщі і разом із братом Владом штурмували вікторину вечорами.

Завдання організаторка публікувала щовечора приблизно в один і той же час, тому учасники вже чекали перед екранами своїх комп’ютерів і смартфонів, щоб позмагатися у запеклій інтелектуальній битві. «Вечори мої були зайняті обговоренням вікторини. А ще намагалась висвітлити цікаво і змістовно відповіді на питання, проілюструвати фотографіями. Вийшли такі собі мінілекції з української історії, літератури, мови, фольклору, звичаїв і традицій українців.

Насолоджувалась, коли писала про Богдана–Ігоря Антонича — ​люблю неординарних людей. Були ще запитання про Софію Київську, борщівську вишиванку, «татуйовану модницю» писанку, козака Сірка, Мотрю Кочубей та Мазепу, Анну Ярославівну, В’ячеслава Липинського і навіть про футбольний клуб «Динамо». Найважчим виявилось завдання про українську пісню «Сонце низенько» та бурштин. Велике зацікавлення викликало питання про «Велесову книгу». Більшість чули про неї вперше. Хоча питали не лише про дивну книгу, а й про розумного хлопця з інстаграму, то мимоволі ще і побувала в ролі свахи. Молодь, знаєте, і на карантині молодь», — ​усміхається Людмила.

«За підсумками вікторини суперпереможницею у фейсбуці стала вчителька світової літератури Олена Гінгіна, яка найшвидше знаходила відповіді на, здавалося б, нелегкі і заплутані питання. Не можу не відзначити Богдана Борисюка, Олену Стасюк, Таню Зінчук, Таню Михалевську, Надію Кусік (теж переможниця «Гарбуза із секретом») і Таню Кравчук — ​їхня ерудиція також не пасла задніх. В інстаграм переміг Артем Печерук — ​молодий, але серйозний хлопець із сусіднього села Купичів, учасник «Молодого Руху». Він був на заробітках у Польщі і разом із братом Владом штурмували вікторину вечорами. Призом я вирішила зробити книгу, точніше три. Переможці могли собі обрати одну з них. Вибір впав на романи «Діва Млинища» і «Графиня» Володимира Лиса», — ​розповідає організаторка.

Людмила Держанович зізнається, що бути директоркою сільського Будинку культури нелегко: «Ти — ​і прибиральниця, і завгосп, і художній керівник, хореограф і сам собі режисер. Та попри величезну кількість складнощів, усе ж здаватись — ​не в моїх правилах. Я шукаю нові форми і методи роботи. Намагаюсь зацікавити, передати знання і свою любов до народної культури, історії та поезії. Навіть створила світлицю зі старовинними вишивками і предметами побуту. Стараюсь бути з дорослими дорослою, з дітьми — ​дитиною, брати по крапельці досвід і мудрість старшого покоління. Наше село активне, цікаве, повне життя та ідей. Треба лише вміти слухати і спробувати організувати.

Саме люди дають енергію для роботи, втілення ідей і задумів. Ми танцюємо, співаємо, читаємо поезію, робимо виставки, конкурси, влаштовуємо спортивні змагання, дискофюжн, зустрічі, еко–челендж, щедруємо. Цьогоріч в оселях лунали вітання від Василя, Маланки та креативного сміхотуна Сніговика. Цікавим був флешмоб, організований спільно зі школою, до Дня вишиванки. У грудні новодвірці долучились до флешмобу «Зроби фото з хусткою».

Людмила Держанович каже, що успішна робота Будинку культури не лише її заслуга: «Це результат спільно докладених зусиль сільської влади, аматорів, глядачів, відвідувачів, за що всім величезне спасибі». На запитання, чи буде другий сезон новодвірського «Що? Де? Коли?», відповідає: «Вікторину маю намір продовжити, як тільки село трішки піджене свої польові роботи, збере врожаї і вечори стануть довшими і вільнішими. Тож до нових реальних і віртуальних зустрічей!»

Ольга ВЕКЕРИК.

 

P.S. від Грицька ГАРБУЗА:

Друзі, як ви зрозуміли, це була та історія, яка змусила мене відкласти підсумок туру на тиждень. Нічого не поробиш: реклама — ​це рушій прогресу. І спосіб виживання газети. Тому тепер і я прорекламую: авторка публікації про Людмилу Держанович — ​Ольга Векерик — ​більше не буде переможцем газетної версії «Гарбуза із секретом». Бо віднині вона — ​наш штатний працівник! Тримайте за пані Олю кулаки і серця!!!

^{«Гарбуз із секретом» — ​34 (2020)}

Цього разу запитання з одного сучасного твору, який я поки що не осилив, бо фізично це зробити непросто. Належить він людині, яка заслужено стала лауреатом Шевченківської премії. У цьому творі, як у казці, один незвичний «предмет», який ми і заховали сьогодні, спочатку перетворився у клобуку, а потім ставав хиджабом, арафаткою, ярмулкою, чалмою, капелюхом, митрою, беретом і навіть зачіскою у вигляді ступи — ​ушнішею. І хоч сприймаємо ми цей «предмет» неймовірно позитивно, у народній приказці його назва із 4 букв використовується для негативної характеристики людини.

Що знаходиться у гарбузі?

Слово–відповідь треба надіслати до 1 вересня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «М’яч», «Три ведмеді», «Вінстон Черчилль»).

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.