Лідія Таран не жалкує про службовий роман і тепер здійснює мрії хворих діток

Блати і знайомства батьки «обрубали» на початку навчання

Мами знову допізна немає. У неї інтерв’ю, у неї подія, у неї робота… Новини не питають, коли їм статися, тому мало який журналіст іде додому о 18.00. Тато, письменник та сценарист, теж рідко буває ввечері вдома. Творчі люди і графіки — ​речі несумісні. Батьки телеведучої Лідії Таран мали якраз такі професії. Дівчинка ж усупереч твердженню про яблуню і яблуко, яке має впасти недалеко, вирішила нізащо не продовжувати цю династію.

Свою донечку батьки свідомо віддали в україномовний клас. «Мені здавалося, що там училися такі собі ізгої стандартного радянського російськомовного середовища Києва 1980–х років. Зі мною дружили ситуативно: з ким сиджу, хто списати просить. А так подружки мене переважно соромилися. Мабуть, я їм була нецікава, а може, й через той мій нестандартний клас, — ​пригадує Лідія. — ​Навіть у школу з одного двору ми йшли різними дорогами».

Навчання дівчинці давалося легко, але своїм успіхам вона раділа мало. Хотіла вчитися, як усі, аби навіть оцінками не виділятися серед ровесників. Тому якось надумала потроху прогулювати уроки. Аби не нудьгувати на вулиці, йшла до бібліотеки. Зрештою, «підкориговане» таким чином навчання дало збій: на обраний факультет міжнародних відносин Лідія не змогла вступити.

Аби не гаяти часу і не чекати наступного року, подала документи все ж на передбачувану у її родині журналістику. Хоча працювати за фахом усе одно не планувала: в уяві завжди поставала мама, яка пише ночами і заробляє копійки.

На вибір факультету батьки зреагували несподіваною заявою: жодної допомоги від них «по блату» і «по знайомству» не буде. «Приїхали», — ​на мить промайнуло в голові у Ліди. Та розгубленість згодом несподівано змінилася на захват майбутньою професією. Це була стовідсотково її сфера. Тут ти говориш для тисяч, а то й мільйонів людей. Ти той, кому вони вірять і завдяки кому часто приймають рішення. Лідія і дотепер твердить, що робота — ​це її найбільша любов.

Кохання конкурувало у праві називатися пріоритетом у житті телеведучої. Під час роботи на «Новому каналі» вона познайомилася з колегою Андрієм Доманським. Жартівник, красунчик, харизматичний — ​ну хто б устояв перед таким? Але є мінус: він був одружений. 

 

Ну хто б перед таким встояв? Але ловелас так і не покликав під вінець

Та все ж кохання конкурувало у праві називатися пріоритетом у житті телеведучої. Під час роботи на «Новому каналі» вона познайомилася з колегою Андрієм Доманським. Жартівник, красунчик, харизматичний — ​ну хто б устояв перед таким? Але є мінус: він одружений. Тому їхні стосунки довгий час були на рівні симпатії, Лідія категорично не хотіла мати справи із сімейним чоловіком. І тільки коли Андрій розлучився з першою дружиною, дівчина наважилася на більш серйозні стосунки.

Якщо говорити юридичною мовою, то далі цивільного шлюбу у них не пішло. А простіше — ​ловелас так і не покликав біляву красуню під вінець. Найгарніша пара українського телебачення, як їх часто називали, офіційно парою так і не стала. Причин ніхто з них не озвучує. Якщо вірити джерелам, близьким до молодих людей, то стосунки припинилися вкрай дивно: Андрій повернувся сам із відпочинку в Італії, а Ліду залишив там. Просто сів у авто і поїхав додому…

Після розриву Андрій Доманський одружився, має у цьому шлюбі ще двох дітей (всього їх у телеведучого шестеро). Дівчина ж особисте життя тримає в таємниці: «Мені приписують стосунки і з одруженими колегами, і з чоловіками, яких я бачила від сили разів зо два. Через такі плітки постійно живу в напрузі, на що не заслуговую». Зірка додала: її обранець точно не має бути ревнивим, бо він просто не витримає нескінченних новин жовтої преси про її нібито численні романи.

Донька — ​мамина, а вдача — ​татова

Лідія запевняє, що анітрохи не шкодує про проведені разом з Андрієм роки. Вона отримала з цих стосунків досвід, і головне — ​у неї підростає їхня спільна дочка Василина. Дівчинці зараз 12. Від батька успадкувала його впізнавану щілинку між зубами та вміння жартувати: у шоу «Розсміши коміка» вона нещодавно виграла 50 тисяч гривень!

Лідія розповідає, що з тих пір, як стосунки з Андрієм закінчилися, минуло майже 10 літ, тому обговорювати їх нерозумно: «Він побудував нову сім’ю, у нього є дружина, діти. І я не маю права говорити про нього, тому що це давно не моя історія. Можу тільки сказати: результатом нашого союзу — ​донькою Василиною — ​я задоволена».

Стосунки доньки з батьком не завжди є безхмарними. Іноді бувають моменти, коли Василина зізнається мамі, нібито тато її не любить. «Таке буває у кожної дитини, яка виховується одним із батьків. Після того, як з’являється тато і вони проводять якийсь час разом — ​знову все налагоджується. Це нормально», — ​запевняє зіркова мама.

Чужі мрії стали важливішими за свої

Поза основною роботою у службі новин на каналі «1+1» друзі знають Лідію як надзвичайно енергійну, легку на підйом та авантюрну людину, яка любить гірськолижний спорт, завдяки чому у свої 42 роки має відмінну фізичну форму. Сама вона зізналася, що ніколи не сиділа на дієті і її струнка фігура — ​це результат активного способу життя. Кататися їздить переважно на європейські курорти. Почуває себе за кордоном абсолютно комфортно, адже володіє французькою та англійською мовами.

Зараз Лідія займається ще й соціальним проєктом «Здійснити мрію», мета якого — ​реалізувати заповітні бажання важкохворих дітей в Україні. Ідею вона запозичила у міжнародного руху «Make a wish» («Загадай бажання»), що розпочався ще тридцять років тому в США з виконання мрії хлопчика Кріса, який хворів на рак крові і хотів бути поліцейським та затримувати злочинців. Тоді ледь не вся громада невеликого містечка об’єдналася заради її здійснення.

Журналістика подарувала Лідії безліч нових знайомств, завдяки яким вдається втілити в життя найбільш неймовірні дитячі бажання. Вона активно залучає бізнес (часто реалізація задуму є доволі затратною), шукає унікальних фахівців, які допомагають у практичній стороні справи: «Мріючи, діти сміливішають у своїй уяві, вони стають частиною реального життя, виходять за межі лікарні і важких процедур. Ми взяли на себе відповідальність реалізувати тисячі бажань маленьких мрійників, і ми тільки стали на цей шлях».

Тож побажаймо Лідії і її команді успіху!

За матеріалами liza.ua, tv.ua, gazeta.ua, krona.niko.ua, ukrainians.today.