БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ

— Чи часто вам доводиться зустрічатися із фактами, коли високими словами про патріотизм прикривають свої істинні наміри і дії?
— Чому, на вашу думку, у нас не спрацьовує національна ідея?


Марія БОЛДИРЄВА-ЩЕЛКАНОВА,
другий секретар міського комітету Соціалістичної партії України, журналіст, м. Нововолинськ:
— Взагалі, як на мене, то останніми роками аж надто багато говориться про патріотизм. Але і тільки. Бо істинний патріот не буде вголос кричати, що він ним є. Зловживання таким сокровенним поняттям лише завдає шкоди, переводить його у розряд буденних. А справжній патріот той, хто ділами підтверджує свою позицію, своє намагання зробити для людей і для держави побільше добра, готовий у будь-який момент прийти їм на допомогу. Пригадую, як у роки війни нас евакуювали в Сталінградську область, де я, маючи 14 років, працювала на тракторі. Ще не вщухли грізні канонади, але ми з мамою, незважаючи на явну загрозу, добирались додому, на Україну. Тобто, патріотизм — це те, що дано людині з її народженням.
— Мені не раз приходило на думку: “А що таке національна ідея?”. Чому ми так багато знову ж таки про це тризвонимо. Було б нічого, якби слова співпадали з ділами. Прикро, коли зараз на рівні держави точаться розмови про те, що ж ми все-таки будуємо? І друге. На мою думку, говорити про національну ідею, прикриваючись нею, обдирати власний народ,— це злочин. От звідки і початок втілення в життя того, що ми називаємо національною ідеєю.

Василь КУРИЛО,
заступник головного лікаря Ковельського МТМО:
— Дуже часто. Візьміть, для прикладу, голову правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Івченка. Будучи “палким” українським націоналістом — головою КУНу, від дозволяє собі щороку міняти дорогі службові автомобілі, в той час, коли для населення України зростають ціни на газ, електроенергію, воду та, зрештою, на хліб. То який це виразник національної ідеї? В Україні не повинно бути такої страшної прірви між заможними “виразниками” національної ідеї і простим народом.
— Тому що при владі, на жаль, знаходяться такі “націоналісти”, як той же пан Івченко та інші, йому подібні. У наших дітей сьогодні не виховується почуття патріотизму, як було за радянських часів, коли нам на кожному кроці “товкли”, хто ми є.

Богдан БІЛІНСЬКИЙ,
житель Горохова, майстер Горохівського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Волиньгаз”:
— Таких фактів багато. І людей, що говорять про патріотизм, а мають на думці насамперед керівні посади, високі зарплати та інші подібні інтереси, теж, на жаль, вистачає. З особливою чіткістю і то на всіх рівнях це проглядалося, зокрема під час недавніх виборів. Та й тепер, після них ми бачимо це кожного дня. Можна скільки завгодно критикувати нашого Президента, а його вимога до членів коаліції, яка усе ще не сформувалася, чітко визначити й відверто сказати народові, куди і якими шляхами мають намір вони вести Україну, а вже потім ділити між собою портфелі і ставати, як то кажуть, до керма, виглядає цілком логічно. Але декому ідеться насамперед про посади. За них і гризуться між собою, і погрожують один одному ультиматумами, і цинічно торгуються.
— Насамперед через те, що влада у незалежній Україні, а саме вона мала би це зробити, досі не потрудилася довести до свідомості українців головну суть національної ідеї, що рухала національно-визвольною боротьбою українців протягом багатьох століть. Натомість, „дякуючи” насамперед екс-Президентові Кравчукові, у нас зразу ж взялися до денаціоналізації суспільства, що особливо помітно розвинулася за часів екс-Президента Кучми, і, схоже на те, має тенденції продовжуватися.

Микола МАРТИНЮК,
заступник голови Рівненського обласного братства ветеранів ОУН-УПА, 83 роки:
— На жаль, свої меркантильні інтереси дехто навіть не соромиться приховувати. Ось візьмімо найновіший приклад – купівля страшенно дорогезного “Мерседесу” лідером КУНу Івченком. Як можна очолювати таку організацію і щодва роки міняти авто? Це страшно! Наш Президент вшановує пам’ять жертв голодомору і в той же час говорить про Косіора і Ковпака... У своєму відкритому листі до Ющенка я висловлюватиму думку з цього приводу.
— Національна ідея не може спрацювати. Бо ще з часів Петра I Росія робить усе можливе, щоб знищити Україну “руками хохлів”. Йде суцільне зомбування молоді проросійськими телеканалами, дискримінація усього українського, закладається нелюбов до рідної мови. Нещодавно росіяни зняли мультфільм про Володимира Великого – дітям вдовбують, що України немає і не було, що то їхній, російський князь. А Президент знову мовчить!

Геннадій ТАРАСЮК,
житель Луцька:
— Доводилось зустрічатися з такими лицемірами досить часто — особливо серед політиків та чиновників. Прикриваючись брендом патріотичних партій, деякі бізнесмени вирішують свої незаконні оборудки. Нерідко бачимо, як прозрівають “патріоти” при зміні вищого ешелону влади — то вони в одному партійному таборі, то в іншому.
— На жаль, ми довго не мали своєї держави. Тому й маємо таку ментальність — хилимось до того, хто сильніший. Замість того, щоб сповідувати ідею “Україна — понад усе”, у нас в ходу прислів’я “Моя хата скраю...”. І тепер, коли ніяк деякі бізнесмени не хочуть об’єднання помаранчевих сил, це особливо яскраво проявляється.

Олександр МОРЕНКО,
начальник управління освіти виконкому Нововолинської міської ради:
— Часто. Я вважав завжди і вважаю, що найвищий прояв патріотизму — це практична робота на користь людей і держави з високим рівнем відповідальності за доручену ділянку роботи. Тому ніяк не сприймаю таке, коли професійно неграмотні люди, які недбало ставляться до своїх обов’язків, називають себе патріотами і вважають, що мають моральне право повчати інших. Це спостерігалось і в роки Союзу, збереглась тенденція така, на жаль, і понині.
— Вона чітко не визначена — по-перше. Її попросту, як сказати, немає. Національна ідея повинна об’єднувати усіх. А що ми бачимо? В більшості ті люди, які ведуть якраз розмови про високі ідеали, нерідко своїми діями їх же й компрометують. Це — велика проблема для держави, для її майбутнього покоління.