ПРИХОДЬТЕ В БАТУРИН З МОЛИТВОЮ І ДОБРОЮ СПРАВОЮ...
Батурин — незабутня сторінка нашої історії. Далекого 1708 року з наказу московського царя Петра І місто було стерто з історичної карти України, а все його 30-тисячне населення вирізане москалями...
Батурин — незабутня сторінка нашої історії. Далекого 1708 року з наказу московського царя Петра І місто було стерто з історичної карти України, а все його 30-тисячне населення вирізане москалями.
Містечко Батурин Бахмацького району Чернігівської області впродовж віків залишалось забутим, а його минуле замовчувалось і перекручувалось. З проголошенням незалежної України поступово почав воскресати і повертатись із небуття Батурин — столиця українських гетьманів. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 року комплекс пам’яток Батурина оголошено державним історико-культурним заповідником “Гетьманська столиця”. Автор нашої газети, архіваріус-краєзнавець Володимир Рожко мав розмову з директором заповідника Наталією Ребровою
— Чому заповідник має назву “Гетьманська столиця”? — Батурин займає окрему сторінку в історії України. Містечко було офіційною резиденцією українських гетьманів: Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Кирила Розумовського. Історія гетьманської столиці велична і трагічна. Містечко Батурин має тисячолітню історію. Розташоване на мальовничих пагорбах над річкою Сейм, свого часу мало Магдебурзьке право, розквіту досягло в часи, коли було столицею Слобідської України, а найбільшого — за гетьмана Івана Мазепи. Славний гетьман Іван Мазепа не тільки обніс місто неприступними земними валами і фортечними мурами, а й розбудував його на зразок західноєвропейських столиць: урядові будинки, храми Божі, духовні і світські культурно-освітні заклади, розбудовано відомий Крупницький монастир, заснований ще в домонгольський період. У 1708 році гетьманська столиця налічувала З0 тисяч мешканців. Це була своєрідна перлина України, знана в цілому тогочасному європейському світі. — А тоді за словами Тараса Шевченка: “Москва вночі запалила”... — Московські війська князя О.Меншикова зробили вдень кілька спроб взяти штурмом Батурин, одначе всі вони зазнали повного краху. Проте знайшовся зрадник, прилуцький полковник Іван Ніс, який через потаємний вхід провів москалів до фортеці Батурин. Почалася кривава різанина! Захисники фортеці героїчно вмирали із зброєю в руках, залишались беззахисні старі, жінки, діти. Все населення Батурина москалі вирізали, будівлі пограбували, спалили. Шведський історик Фріксель писав, що Меншиков звелів прив’язати до дощок трупи козацької старшини і пустити по річці Сейм, щоб вони подали вістку про погибель Батурина, а сам з своїми підлеглими ганебно втік, бо наближались козаки Івана Мазепи з шведами. — Коли започатковано процес воскресіння і повернення із забуття гетьманської столиці, славного Батурина ? — У 1991 році встановлено вперше дерев’яний хрест на символічній могилі-пам’ятнику жертвам геноциду в Батурині, а 1993 року засновано історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». В пам’ять про помордовані жертви поставлено 12-метровий кам’яний хрест авторства скульпторів Анатолія Гайдамаки та Миколи Обезюка. Цей хрест-пам’ятник — символ розіп’ятого і воскреслого Батурина, розіп’ятої та воскреслої України — поставлено з ініціативи Віктора Ющенка на кошти політичного блоку «Наша Україна» 10 квітня 2004 року. — Які пам’ятки знаходяться на території заповідника «Гетьманська столиця»? — Три століття «старший брат» нищив наші пам’ятки і перекручував історичну правду. Як не важко було, але Батурин тримав і тримає на собі тягар історичної відповідальності перед предками, їхніми здобутками, зразками їхніх моральних цінностей. Все, що збережено впродовж віків у Батурині, не донищене ворогами, нині реставрується, відновлюється і наповнюється героїчним минулим. Це, зокрема, будинок Генерального суду, палац гетьмана Кирила Розумовського, храми Воскресіння Христового, — усипальниця Кирила Розумовського, церква Преображення Господнього, Дзвіниця Крупницького монастиря та інше. — Знаю, що ваш колектив проголосив акцію: «Подаруй Батуринському заповіднику експонати” — Заповідник не успадкував жодної колекції, навіть невеликого зібрання. Патріотизм, невтомність, оптимізм музейних працівників є запорукою досягнутих успіхів в справі формування музейного зібрання. В цій збірці — предмети декоративно-прикладного українського мистецтва нашого регіону, давні речі українського побуту, козацька зброя. Надзвичайно важливий розділ фондів — книги, але на особливу увагу заслуговують пам’ятки археології, виявлені під час розкопок. Міжнародну археологічну експедицію організував інститут археології НАН України, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка за участю викладачів та студентів ряду університетів Центрально-Східної Європи. Консультантом програми був професор з Торонто В. Мезенцев. Впродовж кількох сезонів розкопано більше двох тисяч метрів у різних частинах міста, знайдено сотні безцінних пам’яток козацької доби і величезну кількість людських черепів, кісток в більшості порубаних, поколотих, серед них десятки дитячих. Наша археологічна збірка збагатилась низкою безцінних експонатів. Це ікона Божої Матері з Дитятком ХVІІ ст., Срібний хрест кінця ХVІІ ст., Срібний талер 1622 р., козацька зброя, кахлі й інше. — З Батурином пов’язані окрім гетьманів імена й інших видатних українців. — Справді, окрім гетьманів України у Батурині жили і творили Пилип Орлик, Григір Орлик, св. Димитрій (Туптало) Ростовський й інші. Розповіді про них знайшли місце в експозиції нашого музею. Вогонь спаленого Батурина, жертви геноциду українців, гетьманської столиці притягують щорічно тисячі прочан з різних регіонів України, української діаспори, які приходять до нас з молитвою на устах, моральною, матеріальною підтримкою. — Знаю, що українки з Сіднея, об’єднані в Союз українок західного Сіднея, через Тамару Базелицьку внесли і свою частку у відбудову церкви Покрови Святої Богородиці в Батурині. — Українки з Сіднея прийшли дуже своєчасно з своєю пожертвою, бо іде відбудова храму УПЦ КП, настоятелем якого є отець Роман Кривко. Є й інші пожертви наших земляків, розсіяних по світу, за які ми щиро вдячні. Хочу закликати добрих людей: приходьте до нас з молитвою, добрим словом і допомогою та принесіть і подаруйте експонат нашому заповіднику. Нижче подаємо адресу заповідника: Батуринський державний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, вул. Гетьманська, 70, смт Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область. Банківські реквізити: код 22814631, р/р 35413005001967, МФО 853592