Олександр Кицун: «Відпочивайте там, де рятувальні пости, тут є постійний нагляд з нашого боку».
Рятувальник зі Світязя Олександр Кицун: «Найбільше шокує, коли дітей беруть на середину озера без жилетів»
Незважаючи на останні дні літа, на Шацьких озерах — ажіотаж. І самі відпочивальники, і ті, хто дбає про їхню безпеку, діляться, що не пам’ятають такого напливу людей. Між тим, ЗМІ час від часу інформують то про групу осіб, які опинилися у воді посеред озера, то про чоловіка, якого ледь-ледь відкачали після мало що не смертельного купання
«А скільки усього залишається тільки у пам’яті відпочивальників! Ми у лодці постійно насторожі, спостерігаємо за усім у бінокль», — ділиться Олександр Кицун, майор служби цивільного захисту. Він — начальник відділення смт Шацьк групи водолазно-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спецпідрозділу Держслужби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області, що дислокується в селі Світязь. Два підрозділи (у кожному 3 водолази, фельдшер і рятувальник) позмінно цілий день оглядають почергово усі пляжі й турбазу. Їхнє завдання — пильнувати, щоб люди не ризикували життям на відпочинку. Мають для цього два моторні човни, катер на повітряних подушках та автівку ГАЗ 2752, на якій їдять за викликом та перевозять водолазне спорядження.
Коли ж починають з’ясовувати, чому без жилетів на воді, крайніх нема: власники катамаранів розповідають, що люди відмовляються від них, а відпочивальники кажуть: «Нам не пропонували».
Олександр Кицун розповідає, що найбільша нинішня проблема — це небажання людей, які плавають на катамаранах, одягати рятувальні жилети. Про недавній випадок, коли плавзасіб перекинувся й у воді опинилися 8 чоловік (серед них двоє дітей, зокрема шестирічна), інформували усі місцеві ЗМІ. Рятувальники встигли, на щастя, їм допомогти. Але, каже фахівець, його завжди найбільше шокує ось така недбалість батьків, які везуть малих без засобів захисту так далеко: «Дитину брати на середину озера без жилета! Взагалі заборонено таке робити! Вона довго у воді не витримає, маленька ж!». Карати за недбальство рятувальники не мають права, тож вони терпляче, буквально по сто разів, пояснюють очевидні речі і роздають про це листівки. Коли ж починають з’ясовувати, чому без жилетів на воді, крайніх нема: власники катамаранів розповідають, що люди відмовляються від них, а відпочивальники кажуть: «Нам не пропонували».
Ще один поширений випадок небезпечної поведінки — плавання на матраці. Людина, засмагаючи, засинає і через вітер опиняється на середині озера. «У будь-який момент повернеться вправо-вліво — і у воді, — описує не раз бачене рятувальник. — Ми підпливаємо, будимо. Доправляємо до берега. То дуже нам дякують».
На запитання, що би він хотів через «Газету Волинь» передати відпочивальникам, Олександр Кицун (який є татом двох донечок) відповідає: «Найперше дивіться за дітьми. Багато звернень, що вони губляться. Всі панікують, хоча здебільшого малеча бігає по березі. Все одно батькам треба не втрачати пильності, не ставитися халатно. Бажано дітям не заходити у воду вище пояса… А найголовніша біда — алкоголь. Багато п’яних купаються, хоч спиртне і безпека на воді — не сумісні». Наостанок додає, що добре було би, щоб люди вчилися і вміли надавати першу допомогу потопаючому, бо у цій справі дорога кожна секунда…
