Волинську картоплю знає пів України!

Цю культуру недарма називають другим хлібом, бо її значення годі переоцінити. А через повсюдну поширеність чи не кожен вважає себе знавцем у вирощуванні картоплі. Попри таку самовпевненість селян є у нашому краї й справжні знавці у цій сфері.

 Одним із таких можна сміливо вважати Володимира Шегедина з Торчина Луцького району. Уже більше десяти років він працює у картоплярстві. Чотири з них керує власним фермерським господарством «Шегедин».

Щороку у серпні він організовує День поля, на якому аграрії дізнаються про нові технології вирощування бульби, найкращі сорти та особливі нюанси картоплярства від практиків. Цей захід уже здобув визнання серед сільгоспвиробників. І свідчення тому цілі вервечки автомобілів, якими в околиці Торчина їдуть з усіх усюд. Наприклад, цього року на День поля завітали з Львівської, Тернопільської, Київської та Рівненської областей. З останньої було особливо велике представництво. Скажу по секрету, що один із керівників відомих українських компаній прилітав у Торчин власним вертольотом. А це вже щось та й значить. Не завжди на День поля прибувають такі гості.

— Обробляємо 62 га землі. Маємо 9 га картоплі, а, окрім того, сіємо гречку, пшеницю та ячмінь. Землі небагато, але працюємо ефективно, — ​каже Володимир Йосипович. — ​Насіннєву картоплю вирощуємо за біотехнологіями. Не боїмося показати результати своєї праці і щороку збираємо аграріїв. Люди бачать, що купують.

На наше прохання він назвав п’ять найпопулярніших сортів бараболі: Рів’єра, Арізона (вже фактично продані), німецькі Дельфіне та Естрела, голландський Мелоді. Цього року у «Шегедин» завезли новий сорт Крістіна, який ще випробовуватимуть. Також з’явилися три білоруських: Першоцвіт, Маніфест та Скарб. Плоди білоруської науки Володимир Шегедин називає ідеальними для умов Волинського Полісся. Але й для південних районів знайдеться підходяща бульба.

На наше прохання він назвав п’ять найпопулярніших сортів бараболі: Рів’єра, Арізона, німецькі Дельфіне та Естрела, голландський Мелоді.

— Площа під картоплею цього року дещо збільшилася, але не надто багато — ​до 80 тисяч га, — ​каже начальник відділу рослинництва та технічної підтримки управління агропромислового розвитку Волинської ОДА Олександр Книш. — ​По овочах бачимо, що їх вдосталь. І це підтверджують ціни. Зокрема, вартість цибулі значно знизилася до 4–5 грн/кг. Вирівнюється ситуація з морквою. Якщо ціна на картоплю збережеться на рівні 4–5 грн, то продукт буде доступним для мешканців міст і не буде імпорту.

Поки що на ринку тон їй задають одноосібники. Зі згаданих 80 тисяч га лише близько 300 га припадає на сільгосппідприємства. Решту плекають селяни. Через це навіть оцінити ринок волинської бульби годі, адже, крім статистичних даних, які геть неточні, інших підрахунків просто немає. Та й урожайність в селянських господарствах кульгає — ​приблизно 15 тонн/га. Притому, що завдяки технологіям врожаї можуть бути принаймні втричі більші.

Проте якісне насіння волинські господарі таки мають де придбати. Хоч би й у ФГ «Шегедин».

— У нас є постійні покупці з числа фермерів, але приходять й одноосібники. Доставку не робимо і не надсилаємо поштою. Але продаємо зі складу від 1 кілограма до 100 тонн, — ​каже Володимир Шегедин. — ​Для мене усі клієнти однакові.