Отакої!
А ви знаєте, у чому справжній людський рай?
Серед найбільш читабельних у світі новин є вісті про виграші в лотерею, знайдені скарби і несподіваний спадок. Така вже природа людини: хочеться жити легше й бажано за рахунок небесної манни. Байдуже, що з дитинства через казки, принаймні слов’янські, нам намагаються прищепити думку, що надмірне багатство (а отже, й повна безтурботність) є великим випробуванням і часто знищує людину…
Тож, як тільки хтось із моїх друзів починає мріяти на тему «Як би то було добре, якби не треба було працювати», я згадую наслідки експерименту «Всесвіт 25». Його у 1970 році провели в Америці, щоб з’ясувати, що буде з людьми, якщо їм не доведеться заробляти собі на життя. Модель можливого суспільного розвитку, яку зімітували на мишах, вийшла страшною. Але про все за порядком. Науковець–американець Джон Келхун, заручившись підтримкою Національного інституту психічного здоров’я, поселив певну кількість мишей у спеціальне житло–рай. Тварини мали вдосталь їжі й води, не було ніяких хижаків та страшних природних стихій і хвороб — лиш розмножуйся і радій життю.
Піддослідні миші так і робили, але до пори до часу. В якийсь момент старі тварини, які стали жити довше, аніж у природі, і не хотіли поступатися лідерством у спільноті, влаштували молодшим справжню «дідівщину»: дослідники помітили появу покусаних мишей, з обдертою шкірою й обгризеними хвостами. Потомства в молодняка з «надламаною» психікою було набагато менше: гризуни нового покоління часто навіть не бралися захищати своїх самок, через що ті теж ставали нервовими та ще й агресивними, з’їдаючи новонароджених у гіршому випадку, а в кращому — кидали їх напризволяще. Врешті–решт вивелося покоління так званих «красунчиків», яких не цікавило нічого, окрім них самих, і розмноження в тому числі.
Навіть після того, як дослідники пересадили у новий бак по кілька пар таких самців та самиць, ті не бажали спарюватись. Усі учасники експерименту деградували як особини і вимерли. Джон Келхун, автор ідеї, написав, що спершу, коли піддослідним мишам усе стало нецікавим, настала смерть «духовна». Нагадаю, почалося з того, що у тварин «відібрали» потребу боротися за виживання.
Так виглядає, що бажання працювати, страждати через нестачу грошей, мріяти й боятися, ненавидіти й любити, впадати у відчай і вірити є складовими справжнього людського раю.
