Курси НБУ $ 41.84 € 43.51
У невеличкому Скриговому на 400 осіб – аж 115 криниць!

У народі кажуть: який колодязь — такі й господарі.

Картина Володимира Жданова.

У невеличкому Скриговому на 400 осіб – аж 115 криниць!

І кожна з них має свою історію та своїх авторів. Так Микола Формага та Григорій Харчук викопали в рідному селі по 18 колодязів, а криничар із сусіднього Василь Пилипчук – аж 24!

Українська криниця споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність. У нашому невеликому Скриговому (Вікіпедія стверджує, що населення становить 402 особи. – Ред.) на околиці Горохівщини їх аж 115! Свого часу з юними краєзнавцями працювала над проєктом «Хто копав криницю?». Ось лише дещиця з того, що пощастило дізнатися.

Колодязь на моєму подвір’ї викопав 1900 року мій дідусь Данило Войтович. З нього п’ють воду три покоління родини. Довгий час ним користувалися сім сімей із нашої вулиці. Минули роки, відійшов у Вічність дід Данило, а люди, які черпають водицю з цієї криниці, щоразу із вдячністю його згадують.

Не знаємо ціну водиці, поки не висохла криниця.
Не знаємо ціну водиці, поки не висохла криниця.

 На подвір’ї Володимира Федуна є студня, яку викопав у 1939-му невідомий поляк. Її цілюща вода багатьом дарувала насолоду, тамувала спрагу. З батьківської хати розлетілися, наче птахи, діти, тож і криниченька залишилася сиротою.

На городі Ніни Якобчук – колодязь зі скупим написом: «1914 року викопав Савка Сілецький». Воду з нього беруть усі сусіди баби Ніни. А з 1948-го, коли було створено колгосп, аж до останніх днів існування господарства трудівники користувалися студнею, беручи воду для машин, тракторів, комбайнів, втамовуючи спрагу й змиваючи солоний піт після важкої хліборобської праці.

У нашому невеликому Скриговому на окраїні Горохівщини їх аж 115! Кожна має свою історію.

Реклама Google

У садибі Олени Батюк криниченька слугує людям із 1900 року. Мало хто, напевно, знає, що її викопав батько тітки Олени Давид Суднік. А ось біля школи є колодязь Григорія Смика. Його найрідніші теж пішли своїми життєвими стежками, а студня продовжує жити. Сім сімей і нині користуються нею. Колись до неї ходили колгоспники, будівничі школи.

Люди досі пам’ятають, що колгоспну худобу напували водою з обійсть Миколи Войтовича, Ніни Данильчук, Галини Сенеки, Василя Олійчука, Василя Нагайчука. Стало відомо з розповідей односельчан, що свої студні викопали господарі Семен Войтович, Михайло Струбіцький, Григорій Смик, Максим Мрочко, Кузьма Батюк, Микола Гуковський, Давид Суднік, Сергій Куран, Іван Мельничук, Михайло Формага, Петро Вавринчук, Давид Смик, Панас Суднік, Володимир Суднік, Петро Романець, Григорій Харчук.

Земляки із вдячністю добрими словами згадують Михайла Формагу, який викопав у рідному селі 18 колодязів, ветерана Другої світової війни Григорія Харчука, мозолястими руками котрого в рідному селі зведено аж 18 криниць. Учасник бойових дій в Афганістані Володимир Суднік після повернення з війни подарував джерельну воду для чотирьох сільських родин. Житель сусіднього Миколаєва Львівської області Василь Пилипчук викопав у нашому селі 24 колодязі.

Загалом проєкт дав змогу дізнатися імена аж 78 криничарів зі 115. Їх, на жаль, жодного вже немає серед живих, а 76 колодязів слугують скригівцям найпотрібнішим дарунком.

Євгенія ХАРКІВ,
жителька села Скригове, місцевий краєзнавець.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel