У сільській громаді відповіли пану Тураку на звинувачення
Пропонуємо нашу позицію на опубліковану статтю «Нові робочі місця на селі — це його майбутнє» (на фото) керівника ПОСП ім. Шевченка Андрія Турака
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Так, в опублікованій статті «Нові робочі місця на селі — це його майбутнє» у рубриці «Точка зору» газети «Волинь» за 18 серпня 2020 року Андрій Турак — керівник ПОСП ім. Шевченка, що на території Городищенської ОТГ, — звинуватив керівництво громади у бездарності, а депутатський склад — у слабкості та надав інформацію, яка не відповідає дійсності. Безперечно, Андрій Турак має право на власну думку, проте при цьому варто було би викласти читачам видання повну та об’єктивну інформацію, чого зроблено ним не було.
Зокрема, говорилося про те, що голова Городищенської сільської ради Світлана Соколюк більше двох років не укладає договір оренди земельної ділянки під господарськими будівлями через надумані причини. Отож, хочемо поговорити про ці «причини» та спростувати інформацію, подану паном Тураком.
Стосовно земельної ділянки площею 8,4460 га під господарськими будівлями, що знаходиться в селі Угринів Горохівського району Волинської області. Договір оренди цієї землі із цільовим призначенням для обслуговування господарських будівель та споруд закінчився 1 березня 2018 року.
ПОСП ім. Шевченка звернулося до Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області із клопотанням, в якому просило на пленарному засіданні сільської ради розглянути питання щодо передачі в оренду вищевказаної земельної ділянки.
У процесі вивчення наданих потенційним орендарем документів вдалося з’ясувати, що, згідно з витягом із реєстру речових прав на нерухоме майно, на вказаній земельній ділянці розташований молокопереробний цех, який на правах приватної власності належить ПОСП ім. Шевченка. Тобто на земельній ділянці сільськогосподарського призначення в пана Турака знаходиться промислова будівля. Вказана обставина свідчить про використання земель не за цільовим призначенням, а отже і про недоотримання бюджетом великої суми коштів у вигляді орендної плати.
Якщо при фіксованій ставці орендної плати ПОСП ім. Шевченка сплачує 5,5 тис грн за земельну ділянку за рік, то при приведенні вказаної земельної ділянки у відповідність до цільового використання у харчовій промисловості сільська рада орієнтовно отримала б орендну плату в сумі понад 500 тис грн на рік. Порівняйте самі.
Городищенська сільська рада на своєму пленарному засіданні колегіально прийняла рішення не продовжувати договір оренди земельної ділянки та одночасно зобов’язати підприємство оформити право користування даної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку у відповідності до статусу будівлі, яка на цій землі знаходиться.
У подальшому, не погоджуючись із таким рішенням сесії Городищенської сільської ради, ПОСП ім. Шевченка звернулося із позовною заявою до Господарського суду Волинської області.
Розглянувши та вивчивши всі матеріали і обставини по цій справі, 19.09.2019 року суд дійшов висновку та прийняв рішення про відмову у позові ПОСП ім. Шевченка, оскільки дії Городищенської сільської ради по розгляду звернення підприємства пана Турака відповідали вимогам чинного законодавства України. Варто зауважити, що підприємство погодилося із таким судовим рішенням і навіть не апелювало до вищих судових інстанцій.
Стосовно орендної плати 12% від нормативно–грошової оцінки, то директор ПОСП ім. Шевченка Андрій Турак в опублікованій статті за 18 серпня 2020 року вказав, що ПОСП ім. Шевченка сплатив зі встановленим показником 13,1% за 2019 рік, в той час коли насправді за землі сільськогосподарського призначення ПОСП ім. Шевченка сплачує на сьогоднішній день лише фіксовану орендну плату за користування земельними ділянками, що становить 599 грн 00 коп., та за ріллю 650 грн 00 коп. під господарськими дворами за 1 га, що є суттєво меншими коштами.
Якщо при фіксованій ставці орендної плати ПОСП ім. Шевченка сплачує 5,5 тис грн за земельну ділянку за рік, то при приведенні вказаної земельної ділянки у відповідність до цільового використання у харчовій промисловості сільська рада орієнтовно отримала б орендну плату в сумі понад 500 тис грн на рік. Порівняйте самі.
Крім цього, рішенням сесії Городищенської сільської ради від 07.11.2019 року №52-23/13 «Про внесення змін і доповнень до договорів оренди землі» було затверджено ставку орендної плати в розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки, а також одночасно в даному рішенні на земельні ділянки, зайняті під господарськими будівлями та дворами, 12% від нормативно–грошової оцінки, де в подальшому було направлено проєкти додаткових угод до існуючих договорів оренди із внесеними змінами ПОСП ім. Шевченка. Але у цьому випадку ПОСП ім. Шевченка не погодився на підписання додаткових угод за добровільною згодою.
Тому постає питання: чому ПОСП ім. Шевченка і пан Турак при задекларованій змозі платити 13,1% коштів у вигляді орендної плати до бюджету громади, не підписує додаткових угод із затвердженими, набагато нижчими ставками у вигляді 6% на оренду цієї земельної ділянки та не приводить призначення земельних ділянок у відповідність до вимог закону?
Питання риторичне…
Світлана СОКОЛЮК, голова Городищенської ОТГ.
