Сьогодні їх всі знають. Але мало хто здогадується, що один із найдавніших словників Чінг цзе Тунга датував походження першої китайської колоди карт ще 1120 роком.
«Класична колода із 52 карт лежала в мене нерухомо десь так років із 30…»
«Доброго дня вам, пане Гарбуз, та всім українцям! Бажаю здоров’я, радіти, багатіти і ніколи не хворіти. А якщо й хворіти, то тільки на «гарбузоманію», що я й роблю з превеликим задоволенням. У всіх людей тиждень із понеділка до неділі, а в мене з четверга по четвер, від одного випуску «Цікавої газети» до іншого, від завдання до завдання. Ось і знову свято — новеньке завдання від пана Гарбуза…»
І як ви думаєте, чи не стрибав Грицько Гарбуз після таких слів? Не тільки я, а й моє серденько так гупало, так витанцьовувало і виспівувало: «Дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам…» Ну про яку ж іще кращу рекламу можна мріяти! Пані Тетяно Репетило зі славного черкаського села Гуляйполе Катеринопільського району, щоразу, коли шеф читає ваше оце красне писаннячко, він нагороджує мене додатковою премією. ☺ Звісно, це поки що в моїх мріях. Проте не раз бачив, як він, читаючи ваші листи, ледве стримував себе, щоб не дати «лиха закаблукам». А мрії, як відомо, збуваються. І про премію також. Тож ще раз дякую! До вас ми ще сьогодні повернемося, але тепер повторимо запитання туру, одну з частин відповіді на яке ми винесли у заголовок.
«Гарбуз із секретом» — 31 (2020)
Ці «папірці» можна порівняти зі змаганнями у класичних естафетах серед
9 команд, але на сучасний тендерний манер. Щоправда, і тут є «перекосяк»: хоч сильної статі набагато менше, проте вона справді в цьому «спорті» потужніша. Та й одягнуті вони з одного боку, як близнюки… Із 9 команд у класичних «естафетах» покличемо на «шикування» дві дюжини без трьох та поставимо їх у загальну колону. Тоді кажемо будь–кому із глядачів, щоб він, не розголошуючи, обрав одного із цих «спортсменів», а ми прочитаємо його думки і скажемо, хто це. Припустімо, глядач зупинив свій зір на «атлетці», якій хоч і приписують притягання невдачі, зате її найбільше оспівали серед наших учасників.
Тоді ми просимо цих дві дюжини без трьох «спортсменів» вийти із загальної колони і вишикуватись по черзі у три менші. Глядач, думки якого ми читаємо, просто вказує, в якій із них є вибраний ним «спортсмен» (той самий!). Так робимо ще двічі, але щоразу меншу колону, в якій є наша «героїня Х», ставимо у загальній колоні посередині.
Після трьох таких «перешикувань» знову утворилася загальна колона. І тепер ми просимо «спортсменів» виходити по черзі, безпомилково зупинившись на «героїні», яку вибрав у думках глядач.
Саме папірець із порядковим номером «спортсменки Х» у загальній колоні після трьох шикувань ми і заховали.
Що за цифра знаходиться у гарбузі?
А далі у мене серце краялося і розривалося навпіл, тому що в конкурсі історій я не міг вибрати переможця пошуку відповіді між уже згаданою черкащанкою Тетяною Репетило і волинянкою Марією Книш. Ось лишень почитайте послання від пані Марії.
«Насамперед я хочу подякувати за те, що в «Гарбузі із секретом» ви іноді подаєте завдання, які під силу розгадати і таким «безінтернетникам», як я, що користуються лише набутими знаннями і власною бібліотекою. Це молодь тепер не мислить свого життя без інтернету, а для вирішення навіть простеньких питань кличе «дядька Гугла» або «тітку Вікіпедію». Звичайно, інтернет — це чудово. Але уявімо на мить, що зник струм хоч на днів два. І що? Ми вже безпорадні?..
Щодо завдання № 31. Дуже вже очевидно, що 9 команд із «учасників», одягнутих з одного боку в «сорочки–близнюки», — це не що інше, як колода із 36 гральних карт. І «атлетка» з команди, звісно ж, відома всім пікова дама. Адже саме про неї повість Олександра Пушкіна «Пікова дама». Я навіть із задоволенням її перечитала, принагідно згадавши, що знаменитий Петро Чайковський написав оперу на цей сюжет…
А щоб розв’язати завдання далі, довелось насправді взяти в руки класичну колоду із 52 карт, яка лежала в мене нерухомо десь так років із 30. Хіба могла я знати, що вона мені ще колись на старості згодиться?
Звичайно, інтернет — це чудово. Але уявімо на мить, що зник струм хоч на днів два. І що? Ми вже безпорадні?..
Я відрахувала 36 карт для колоди, як для гру в «Дурня», а тоді вже з неї дві дюжини без трьох, тобто 21. Далі все зробила за вашим «сценарієм» — і результат не забарився: згадана карта опиняється в результаті всіх «процедур» на 11–му місці серед 21 карти — рахуй хоч зверху, хоч знизу цієї колоди. Щоб упевнитись, провела цю «операцію» ще двічі. Подібний фокус, до речі, але лише із 16 картами, я знайшла в книзі «Математичекие чудеса и тайны» видавництва 1986 року. Там є і складніші «трюки», бо, як зазначили її автори, карти є хорошим матеріалом для складання фокусів. Знаєте, і мені захотілось продемонструвати загадане вами завдання комусь зі знайомих. Але зараз у селі людям не до фокусів — то жнива, то збір картоплі… Значить, пізніше покажу цей трюк», — оптимістично завершила Марія Книш із села Смідин Старовижівського району Волині.
Зараз давайте ще трохи процитуємо Тетяну Репетило. «А тепер теплі спогади про дитинство. Влітку в селі ми, малі, всі пасли корів. Річка, берег, поля і яри — це наше незабутнє дитинство. Тоді в селах було дуже багато дітлахів. Пасучи скотину, ми весело гралися в рухливі ігри: тут були різні войнушки (німці проти партизанів, червоноармійці проти білих, білошкірі проти індіанців), хованки, доганялки і багато іншого. А коли стомлювалися, то сідали і діставали карти. Грали у різні ігри: «Дурня», «Відьму», «П’яниці», «Підкидного», але головним шиком були фокуси. Одним із них саме той, коли потрібно вгадати задуману карту із 21. Не буду втомлювати вас детальним переказом механізму фокусу. Скажу тільки, що після трьох «перешикувань» із завдання пана Гарбуза задумана карта буде посередині у загальному строю, тобто під номером 11, який і зачаївся у гарбузі. Всім удачі, гарних помислів і добрих справ».
Оскільки пані Тетяна у своєму листі детально описала історію створення карт і появи їх у нас, я прийняв таке «гарбузове рішення»: у наступному номері надрукувати окремо розповідь про цю настільну гру, а сьогодні перемогу в конкурсі історій, як шукали правильну відповідь, розподілити таким чином: вручити по 125 гривень і Марії Книш, і Тетяні Репетило. Натомість нагородити 100 «гривениками» лише одного учасника із 8, хто надіслав правильну есемеску з числом «11». І фортуна, завдяки щасливій руці нашого завідувача господарства Миколи Римаря, усміхнулась Сергію Клубуку із села Дольськ Любешівського району Волинської області.
Перед тим, як оголосити нове завдання, нагадую: щоб отримати призові, треба відправити на адресу редакції копії першої та другої сторінок свого паспорта (або ID–картки), а також ідентифікаційного коду (номер телефону нашої бухгалтерії: (0332) 72-71-07).
«Гарбуз із секретом» — 36 (2020)
На великі свята до церкви у поліське село Полиці приходила сила–силенна людей із ближніх і віддалених парафій не тільки Волинської, а й Мінської губерній. Бо після молитви перед старовинною чудотворною іконою Божої Матері з Ісусиком відбувалось дивовижне зцілення. В основному жінок і дівчат. За переказами, навіть на початку ХХ століття «над стелею церковною, під дахом, знаходиться багато… (пропущене слово), які у відповідь на молитви страждальниць, самі по собі відпадали від… (пропущене слово) й назавжди залишилися при церкві як пам’ятка чудесних зцілень, що їх отримували від ікони».
А що робили вдома, а не в храмі жінки, щоб відпала ця «недуга»? Листок із відповідним дієсловом ми і заховали.
Що знаходиться у гарбузі?
Відповідь треба надіслати до 15 вересня тільки у вигляді sms–повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «Коронавірус», «Три ведмеді», «Петро Порошенко»).
Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох. А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну ([email protected]) найяскравіше опише, як відгадував відповідь.
Ніколи не ставте своє здоров’я на карту!
Грицько ГАРБУЗ.
