Чому на Поліссі не достигає ожина?
«Доброго дня! Потрібна ваша підказка або спеціалістів. У цьому році у нас знову не дозріла ожина. Почервоніє, затвердіє – і все (на фото). Це було вже помітно торік. А цьогоріч втратили відсотків 70. «За нашої пам’яті такого ще не було», — кажуть старожили. Що це може бути?» — запитує в листі священник із села Гута Ратнівського району Олександр Ковальчук.
Друзі! Якщо хтось може пояснити, в чому причина, що ожина не темніє і не достигає, просимо вас зателефонувати нам на номер: 0673522244 або написати лист в редакцію: 43025, просп. Волі, 13, «Газета Волинь» або на електронну: [email protected].
У цьому році у нас знову не дозріла ожина. Почервоніє, затвердіє
Календар
9 вересня
Сонце (схід — 6.43, захід — 19.48, тривалість дня — 13.05).
Місяць у Тельці, Близнятах. 23 день Місяця.
Іменинники: Анфіса, Михайло, Степан.
10 вересня
Сонце (схід — 6.45, захід — 19.45, тривалість дня — 13.00).
Місяць у Близнятах. 24 день Місяця.
Іменинники: Ганна, Веніамін, Григорій, Захар, Анатолій, Арсен.
І бузьки ходять на футбол
Під час аматорського матчу неофіційного чемпіонату Сарненського району Рівненщини серед ветеранів, що проходить за будь-якої погоди щотижня впродовж року, просто на ігрове поле прилетів білогрудий лелека
Микола ДРАГАНЧУК
Птах то ходив гордовито по зеленому газону поміж футболістами, наче суддя поєдинку, спостерігаючи за людьми, то длубав щось у траві довгим дзьобом. Лише осінній вітер куйовдив його чорно-біле вбрання-пір’я. Коли бузька намагалися відігнати за межі поля, аби м’ячем, боронь Боже, ніхто не влучив, шипів у відповідь, ніби вибачаючись перед гравцями за незручності та свою присутність.
Коли бузька намагалися відігнати за межі поля, аби м’ячем, боронь Боже, ніхто не влучив, шипів у відповідь, ніби вибачаючись перед гравцями за незручності та свою присутність.
Знати б лелечу мову та зрозуміти б його тривоги. Чому він один? Чому такий довірливо-безпечний і так близько йде до людей?
Погода
Червоні намистинки прикрасять осінні краєвиди
У ці дні в давнину за горобиною визначали погоду аж до зими: якщо вона добре вродила — до дощової осені, морозної зими. Нанизуйте поживні ягоди на ниточку — вони захистять від простуди. А гілочки з гронами поставте у спальні не тільки для краси, а для довгого і щасливого шлюбу
За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометцентру Надії Голі, 9 вересня — мінлива хмарність, без опадів. Вітер західний, 5–10 метрів за секунду. Нічна температура повітря — 8–13 градусів тепла, денна — від 18 до 23 вище нуля. За багаторічними спостереженнями, цього дня найтепліше було у 1994 році — плюс 29, найхолодніше — 1991-го, 3 градуси тепла.
10-го — мінлива хмарність, вночі без опадів, вдень невеликі короткочасні дощі. Вітер західний, 7–12 метрів за секунду, вдень місцями пориви 15–20 метрів за секунду. Вночі очікується до 8–13, удень — до 19–24 градусів вище нуля.
У Рівному 9-го буде похмуро, без опадів. Вітер західний, 4–6 метрів за секунду. Температура повітря вночі від плюс 13 градусів до плюс 21-го удень. 10-го — ясно, переважно без опадів. Вітер південно-західний, 3–8 метрів за секунду. Температура повітря від плюс 14 до плюс 23 градусів.
Золоті слова
Праця – це любов, яка видима. І якщо ти трудишся без любові, а лише з огидою, буде краще, якщо залишиш роботу, сядеш біля воріт храму і проситимеш милостиню у тих, хто працює з радістю. Тому що, якщо ти печеш хліб із байдужістю, то печеш гіркий хліб, який насичує тільки наполовину. І якщо ти тиснеш виноград із небажанням, твоє небажання перетворюється на отруту в твоєму вині. І навіть якщо ти співаєш, як ангел, але в твоєму співі немає любові, ти тільки глушиш голоси дня і голоси ночі у вухах інших людей.
Халіль ДЖЕБРАН, ліванський і американський філософ, художник, графік, скульптор, поет і прозаїк.
Картопляний фестиваль
Так назвав свої фото «з поля» наш земляк і колега, речник управління ДСНС Волині Володимир Нестеров, який гарно потрудився з родиною на зборі врожаю у селі Жидичин Ківерцівського району
Олена КАЛЕНЮК
«Фестивалять» нині по усій Волині. Що там казати, є у волинян восени така пора, коли міркою настрою і планів аж до весни є Вона — картопля. Якось довелося чути діалог двох сусідів, від якого би будь-який іноземець, що опанував українську, точно би отетерів.
– Ну як воно вам ниньки ведеться?
– Дякувати Богу, такої, як мій кулак, не бракує.
Таких вересневих «картопляних» розмов тепер направду чимало: який сорт найбільше вродив, як угноювали, чим кропили, у кого найгарніша, а в кого можна сім у рот покласти й свистіти. А ще ж історію питання згадуємо: у який рік була гірша чи ліпша, чий досвід спрацював бездоганно, й обов’язково мусимо погомоніти про те, як копали наші батьки.
Таких вересневих «картопляних» розмов тепер направду чимало: який сорт найбільше вродив, як угноювали, чим кропили, у кого найгарніша, а в кого можна сім у рот покласти й свистіти.
Фестиваль (із французької) означає масове святкове дійство, огляд чи демонстрація досягнень у певних видах мистецтва. А у нас справді й масовість, і радість від спільної праці, й огляд на полі та ще й яка демонстрація у банячках! Отже, таки фестивалимо!
Луцьк стає яскравішим
Сірі будівлі радянського зразка вуличні художники розмальовують муралами
«Ой, мамо, який смішний котик!» — вигукує дівча, тягнучи жінку за руку. А котик таки примітний — поважний, вгодований, такий собі Пан Коцький із казки. Дивиться зі стіни будинку і хитро усміхається. Глянеш на нього — і на душі стає веселіше. Хочеться й собі усміхнутися.
Мурал на вулиці Романюка,1 (на фото), котрий так сподобався дитині, створили відомі райтери Андрій Присяжнюк та його колега Сергій під псевдо Sorozo у рамках фестивалю вуличного мистецтва, що проходив у Луцьку. Митці подарували місту не один такий масштабний настінний малюнок. Житлові, офісні будинки, які прикрасили незвичними зображеннями, привертають увагу і місцевих жителів, і туристів. Завдяки їм Луцьк став яскравішим і привабливішим.
Завдяки їм Луцьк став яскравішим і привабливішим.
Звісно, не всім подобається втручання художників у міський простір. Дехто, дивлячись на малюнки, каже: «Мазня. Замість того, щоб маскувати недоліки стіни, вплив часу на неї — відремонтували б і пофарбували її». Інші в захопленні — краса ж! Мовляв, художники творять позитивний образ обласного центру, роблять його неповторним, розфарбовуючи сірі стіни будівель. Ну, де ви ще побачите такий симпатичний символ міста — глашатая-кликуна, як не в Луцьку? У муралах наших вуличних митців — дух, історія. А як на мене, то для чого б не створювалися настінні малюнки, вони дають нам підставу для роздумів, змушують зупинитися й усміхнутися.
Євгенія СОМОВА/
