«Знаєте, а я зі своїми рослинами розмовляю вголос!»
Один помідор — майже кілограм, а перець розміром з літрову банку!
У колекції заступниці директора Ківерцівського медколеджу Світлани Буйволенко (на фото) 500 сортів томатів
Не звернути увагу на цю жінку просто неможливо. Гарна, інтелігентна, вона завжди під час навчального року вранці поспішає до свого колективу і студентів. Світлана Буйволенко — заступник директора Ківерцівського фахового медичного коледжу з навчальної роботи. А ще вона давно знайшла себе у вирощуванні томатів, перцю, часнику. Сама колекціонує насіння, збирає, висаджує, доглядає за розсадою і плекає рослини аж до отримання врожаю.
— Незважаючи на літню відпустку, була дуже завантажена роботою у коледжі: нові плани, вимоги, — розповідає Світлана Сергіївна. — Ще більше додасться роботи зараз, коли навчання розпочалося. Адже вимоги до викладання гуманітарних та соціально-економічних дисциплін у нас завжди були високими.
А я тим часом наважуся скористатися надісланими нею світлинами і розповісти про господиню хоч трохи. Ті, хто займається городництвом, зрозуміють мене. Адже плоди її багаторічного захоплення просто вражають і формою, і вагою.
— А які смачні! — наголошує господиня. — У минулі роки у мене були екземпляри томатів до 1 кілограма. Цей рік видався несприятливим, то найбільший заважив лише 652 грами. Середня вага помідорів — 380–570 грамів.
Захоплення вирощуванням томатів, перцю, баклажанів та іншої городини прийшло до неї саме собою — жінка завжди любила експериментувати. А ще це стало віддушиною від напруженої розумової роботи.
— Професійно колекціонувати сорти стала з подачі віртуальної подруги з вирощування цих культур із міста Березань на Київщині Тамари Проскурні, — розповідає господиня. — Приєдналася до спільнот любителів плекати томати, перці — і пішло-поїхало. Зараз моя колекція налічує понад 500 сортів. Тільки цього року вирощувала 93 сорти помідорів і 17 — перцю. Відпочиваю душею, коли доглядаю рослини, розмовляю з ними не тільки подумки, а й часом і вголос.
Відпочиваю душею, коли доглядаю рослини, розмовляю з ними не тільки подумки, а й часом і вголос.
З волинянами залюбки ділиться своїми господарськими секретами:
— Вирощую все тільки у коробах із землею на невеличкій ділянці, що маю під балконом, бо живу у багатоквартирному будинку, та ще — на присадибній ділянці у доньки, — розповідає жінка. — Помідори — культура теплолюбива, тому їм дуже комфортно у коробах, які підняті над землею на 30–40 см. Коли сусіди тільки висаджують розсаду у грунт, мої помідори вже мають зав’язь і рясно квітують.
Розсаду на ранні помідори господиня висіває наприкінці лютого, потім у стадії двох справжніх листків пікірує у півлітрові пластикові склянки у куплений грунт для розсади, який обов’язково добряче прогріває у духовці, щоб позбавити патогенної флори. Розсада виростає потужною. Перед тим, як висадити у відкритий грунт, загартовує її, виносячи на теплі грядки, які вкриває на ніч агроволокном, а вдень підставляє сонечку. Залежно від погоди пані Світлана висаджує вже дозрілу розсаду наприкінці квітня, або, як цьогоріч, на початку травня. Землю вкриває агроволокном, а зверху ще й плівкою на ніч. Садить таку розсаду методом перевалки, тому вона відразу йде активно в ріст, не хворіє і швидко починає квітувати.
— Посередині грядки на півтора штика лопати роблю траншею, яку щільно заповнюю свіжоскошеною травою, а по боках її висаджую розсаду. Поливаю лише в траншею, тому під томатами земля завжди суха, що є профілактикою фітофтори.
— Дуже добре навіть цього несприятливого для городини року зарекомендував метод вирощування, який запозичила у томатного блогера з Сибіру, — продовжує Світлана Сергіївна. — Посередині грядки на півтора штика лопати роблю траншею, яку щільно заповнюю свіжоскошеною травою, а по боках її висаджую розсаду. Поливаю лише в траншею, тому під томатами земля завжди суха, що є профілактикою фітофтори, це по-перше. А по-друге, пріюча трава виділяє дуже багато тепла, зігріваючи таким чином ранньою весною коріння розсади, продукти розкладу живлять її. Тому помідори на таких грядках я не підживлюю нічим — трави достатньо для цього. Обов’язково мульчую всі грядки сіном, скошеною травою, соломою, що маю. Це захищає грунт від пересихання, від перегрівання коренів рослин у спеку. Не потрібно полоти, бо мульча не дає рости бур’янам. Грядки ніколи не копаю, а лише розрихлюю грунт навесні плоскорізом Фокіна. Під осінь обов’язково засіваю сидерати, найчастіше гірчицю, яка добре дезінфікує ґрунт. На зиму гірчицю прикопую, а навесні маю пухку, збагачену перегноєм землю від перепрілої мульчі та гірчиці. Гною не використовую.
Улюблені сорти томатів Світлани Буйволенко: Амана оранж, Сландкардс, Волове серце від Балуєва, Пузата хата, Бичаче серце Мінусінське, Верна, Чарівник, Спринт таймер від Гонсіоровських, Паскаль із Піккардії. Має антоціанові сорти Королева ночі, Шеф Юбер, Сержант Пепер, Аметистова дорогоцінність, Гаргамель, Чорна тінь та інші американського селекціонера Тома Вагнера. Цього року вперше садила сорти із серії «Гноми»: Король Араміс, Королева Анна, Кримсон Неркі, гном Маралінга. Вони сподобаються тим, хто любить низькорослі, але великоплідні рослини. Світлана Сергіївна каже, що віддає перевагу індетам, тобто високорослим, хоча вирощує й напівіндети та дети, тобто середньорослі та низькорослі.
Про її захоплення писати — забракне газетної шпальти. Про сорти може розповідати годинами. Релаксує у тих своїх помідорах! Стільки в ній енергії та любові до всього, чим займається.
— Я навіть на вирощування помідорів підсадила міських жителів Німеччини у Вольсбурзі та Вердері: там сестри мого чоловіка і подруга, — додає жінка. — У сестер ростуть на балконах або в тепличках, а подруга має велику садибу, то вирошує у високих грядках-коробах і у великих горщиках. Насінням і порадами я їх забезпечую. Вирощування томатів — це як наркотик, та ще й вигода для себе.
Хіба можна ще щось додати до цього, окрім вдячності гарному співрозмовнику?!
