Триповерховий курник. Поради господарям
Кури — найпоширеніша свійська птиця, оскільки потребують найменше догляду, порівняно з іншими. Та й користь від них чимала. Якщо обійстя невелике, то дім для цих птахів можна спорудити на 5–6 квадратних метрах, але на три поверхи
На першому мають бути три глухі стіни, а четверта — затягнена сіткою (на зиму можна затягнути плівкою) і на сонячній стороні. Це буде вигул для птиці. Підлогу добре зробити бетонною, аби не розмножувалися гризуни. Перед заливанням стяжки покладіть стару сітку або арматуру з дроту — підлога не тріскатиметься. Але вона має й мінус: на ній курям більше мерзнуть лапи, тож треба робити підстилку з тирси, сіна чи торфу. Інакше птиця може застудитися.
Другий поверх має бути з вікном. На ньому під стелею розташовують сідала.
Другий поверх має бути з вікном. На ньому під стелею розташовують сідала. Під ними — щит з бортами, на який насипають тирсу, солому чи пісок. Це полегшує прибирання посліду.
Десь у кутку — гнізда. Їх встановлюють відповідно до кількості курей. Зазвичай, одного вистачає на 6–8 курок. Це важливо, бо нестача гнізд може зменшити несучість. На підлозі має бути пісочниця з піском та деревним попелом. Можна додати ще 200 г порошку сірки. Такі пісочно-попільні ванни дуже корисні для курей, бо позбавляють їх від паразитів.
Перший і другий поверхи з’єднуються лазом та приставними сходами. Бажано, аби лаз зачинявся. На третьому — буде низьке горище з не дуже щільною стелею для зберігання сіна.
Такий курник теплий, бо зверху в приміщенні тепліше, ніж унизу. Якщо в люті морози температура в курнику падає до мінус 5 градусів, то зверху, де розміщені сідала, — до мінус 2. Аби птиця рухалася і тим зігрівалася, частину зерна можна сипнути не в годівницю, а в солому. Відтак кури шукатимуть корм і не сидітимуть на місці.
