Українця звинувачували, що… врятував 27 людей

Підняли мігрантів на борт за лічені хвилини до того, як хвиля втопила човен

Володимир Єрошкін працює на данську компанію з 2011 року. На його рахунку не один рейс, за плечима — чималий досвід, у тому числі й допомога мігрантам у подібних ситуаціях. Однак цього разу добра справа стала ледь не злочином…

 4 серпня Володимир Єрошкін отримав повідомлення від рятувально–координаційного центру на Мальті про сигнал SOS із човна з 27 мігрантами, котрі пливли від берегів Лівії. «Зв’язатися з іншим найближчим судном, як того вимагають правила, ми не змогли, — розповідав капітан. — Тому змінили маршрут і рушили на допомогу». За годину екіпаж помітив маленький дерев’яний човен, переповнений людьми, що сиділи пліч-о-пліч. Спочатку танкер розмістили так, щоб захистити від хвиль і вітру крихітне суденце — 7 метрів завдовжки і 2 завширшки. Мігрантам дали їжу та воду. Єрошкін сподівався, що їх забере рятувальний корабель. Але настала ніч, вітер посилився, хвилі здіймалися вище, у човен стала набиратися вода…

Минуло 12 годин, та ніхто не поспішав на допомогу. Тож екіпаж вирішив узяти мігрантів на борт. Довжини зовнішнього трапа не вистачало — прив’язали до нього мотузяну драбину. «Щоб піднятися по ній, а потім по зовнішньому трапу, потрібна добра фізична підготовка, люди ж були виснажені й зневоднені», — згадував Володимир Єрошкін. Однак усі благополучно справилися з цим, у тому числі 15–річний підліток і вагітна жінка, якій моряки спустили страхувальний ремінь, щоб не впала у воду. Мігранти були з різних країн Африки, дехто не знав англійської, це ускладнювало спілкування. На запитання, скільки часу вони перебували в морі, хтось казав, що два дні, хтось — три. Невдовзі шторм посилився й одна з хвиль утопила човен. Екіпаж танкера зрозумів: щойно вони спасли 27 людських життів.

Вберегли від смерті у морі. А як запобігти розпачу й зневірі?

Та проблеми на цьому не закінчилися — вони тільки починалися. Згідно з міжнародною морською конвенцією, врятованих мають прийняти у найближчому порту. Але і Мальта, й Італія відмовилися це робити. «Ми стоїмо на місці. Зараз у нас немає порту призначення. Цим людям не дозволяють зійти на берег. Судно паралізоване і не може нікуди вирушити», — розповідав тоді в інтерв’ю ВВС Володимир Єрошкін.

Ситуація ставала критичною: танкер не призначений для перевезення пасажирів, екіпаж без досвіду рятувальних операцій, у команді відсутні фахівці, спроможні надати кваліфіковану медичну допомогу. Команда Maersk Etienne робила все можливе, щоб забезпечити несподіваним «гостям» санітарно–гігієнічні умови: дістали для них із трюму матраци і ковдри, розмістили в носовій частині корабля, де є туалет. У зв’язку з пандемією коронавірусу Володимир Єрошкін обмежив контакти членів екіпажу із врятованими через невеликі запаси засобів індивідуального захисту. Згодом інше судно компанії Maersk доставило продовольство на танкер. Пособляли питною водою та їжею і благодійники. Але непевність і тривале очікування виснажували й екіпаж судна, і мігрантів, які записали відео­звернення до Європейського Союзу з благанням про допомогу.

У 2016 році ми підібрали з моря 353 людини. Через 24 години вони зійшли на берег.

Капітан і команда докладали всіх зусиль, аби за ці 38 днів мігранти не занепали духом, аби хтось із них не наклав на себе руки, бо за місяць людей охопив такий розпач, що троє кинулися за борт й екіпажу довелося знову діставати їх із води…

«Не геройство, а давня морська традиція»

Упродовж віків мореплавці рятували тих, хто опинився в біді, і висаджували у найближчому порту. Така норма записана й у прийнятій 1974 року міжнародній конвенції з охорони людського життя на морі. Проте міграційна криза в Європі призводить до того, що у Середземномор’ї частішають випадки, коли комерційне судно із порятованими мігрантами не пускають у жоден порт. Інцидент із Maersk Etienne — то вже третій такий випадок за цей рік. Щоправда, попередні вдавалося владнати протягом тижня, а Володимиру Єрошкіну довелося простояти в морі понад місяць, стукаючи в усі двері та звертаючись до найрізноманітніших міжнародних організацій — аж до Комісаріату ООН у справах біженців.

 На щастя, така наполегливість дала позитивний результат: 11 вересня компанія–власник танкера повідомила, що мігрантів забрало судно Mare Jorio і висадило їх усіх на Сицилії, а екіпаж Maersk Etienne отримав можливість продовжувати свою роботу.

Попри всі проблеми, що виникли у зв’язку з порятунком людей, капітан Єрошкін заявляє: «Це не просто прояв людяності, це давня морська традиція. Якщо щось аналогічне станеться знову, ми без вагань прийдемо на допомогу».

До слова, це не перший подібний випадок у біографії українця. У 2016 році, на піку міграційної кризи, судно Єрошкіна у Середземному морі також відхилилося від курсу, щоб встигнути на сигнал SOS. Але тоді все вирішилося швидко. «Ми підібрали з моря 353 людини. Через 24 години вони зійшли на берег в Італії», — пригадує пан Володимир.

Надія АНДРІЙЧУК.

За матеріалами bbc.com, hromadske.ua, zik.ua, sudohodstvo.org.