Усе правильно: комусь пироги та ще й з маслом, а дехто і за кусень сухого хліба вдячний має бути! Колонка Сергія Хомінського
От що ми за люди такі – українці?! Не встигла Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова видати гнівну заяву з приводу можливого урізання прокурорських зарплат із наступного року, а ми вже тихцем обурюємося. Мовляв, ти бач – мало їм, ніяк не понаїдаються! І не лише прокурорів маємо на увазі, а й суддів, народних депутатів та всіляких інших «міністрів»
Сергій ХОМІНСЬКИЙ, доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка
А насправді: яка там зарплата у того ж таки прокурора – вважай, жалюгідні копійки! Якихось 30–40 тисяч посадового окладу плюс низка надбавок. 100 тисяч і більше «чистими» на місяць виходить хіба що у керівництва обласних прокуратур, а також у тих, хто працює безпосередньо в Офісі Генпрокурора.
Це набагато більше, аніж заробляють усі вчительки звичайної сільської школи, разом узяті (включно з директором, сторожем, прибиральницею та кухарем)? Так, більше! Але ж ви й не порівнюйте обсяги роботи та відповідальність!
От яка праця в тої сільської вчительки? «Відгавкала» свої шість уроків, прийшла додому, вляглася на диван – і відпочиває… Ну добре, перевірила шість пачок зошитів – і відпочиває… Ну гаразд, підготувалася до шістьох завтрашніх уроків – і вже точно відпочиває…
Люди добрі! Чи ви таки зовсім не добрі?! Як ви собі це уявляєте?!
І не треба мені про оту корову, яку та сільська вчителька має видоїти, свиней, яких мусить попорати, і город, за яким їй треба доглядати. Бо то вже, вибачайте, її добровільна справа. До того ж з тієї корови, тих свиней і тієї картоплі вона має додатковий дохід! І ще, певно, й податків із того додаткового доходу не платить!
Ще скажіть: хай, мовляв, і прокурор (суддя, народний депутат) заведе у своєму заміському маєтку корову, свиней і картоплі сотих 30 посадить (площа ж таки дозволяє)…
Люди добрі! Чи ви таки зовсім не добрі?! Як ви собі це уявляєте?! Та ж по сусідству з прокурором (народним депутатом, суддею) живе зазвичай керівник поліції, очільник податкової, голова митниці, ну й, звісно, місцевий олігарх. То ви хочете, щоб під вікнами цих шанованих людей корова мукала та свині смерділи?!
А картопля – то взагалі неподобство! Заведеться колорадський жук, зробить коло над сусідськими маєтками – переляканих жінку начальника митниці разом із коханкою олігарха доведеться щонайменше на місяць відправляти на далекий заморський курорт – для проходження курсу емоційно-психологічної реабілітації…
Так начальнику митниці все ж матеріальну допомогу на те діло випишуть, а олігарху – хоч вий (взагалі не розумію, як ці бідосики у нас виживають)!
Тож нехай усі ті вчителі, бібліотекарі, виховательки та нянечки дитсадків, медсестри і тому подібні бюджетні «трутні» краще помовчать. Бо ж не нарікати мають і не рахувати зароблене тяжкою працею у прокурорських (суддівських, депутатських) кишенях, а уклінно дякувати мудрому керівництву нашої держави. За ті чотири-п’ять тисяч зарплатні (ще й без затримок виплачують!), які мають у щасливому сьогоденні. І за ті дві тисячі пенсії, які гарантовано матимуть у ще щасливішому завтра.
