Про чистоту тіла дбаємо постійно. А про чистоту душі?
Сповідь — це те, що не обговорюється на загал. Те, чим зазвичай не ділимося з друзями, знайомими. Це щось глибоко особисте для кожної людини. Хоча всі християни ще з дитинства знають, що таке сповідь. І ретельно до неї готуються
У закордонних фільмах можна бачити епізоди, коли в храмах збираються святково вдягнені діти. Дівчатка у білих, схожих на весільні, сукнях, із зачісками, хлопчики у костюмах із метеликами тримають у руках свічки і молитовники. Так у Європі відзначають свято Першого Причастя, яке за тамтешніми традиціями відбувається після того, як виповниться 8 років. Подібна традиція існує і в Українській греко–католицькій церкві. Зокрема, у луцькому монастирі отців–василіян це таїнство урочисто щороку звершується для близько 20 дітей.
Зазвичай його називають Першим Причастям, хоча правильніше було б Першою Сповіддю, до якої в УГКЦ приходять у віці після 8 років. Поряд із обрядами хрещення і вінчання воно вважається третьою за важливістю подією в житті людини. До слова, церква довго вела суперечки, вибираючи оптимальний вік для прийняття цього таїнства. Зійшлися на тому, що це має бути час, коли підліток може розрізняти добро і зло. Якщо у XIX сторіччі такі здібності визнавалися за 12–річними, то надалі вікова планка опустилася до 8 літ.
Для того, щоб обмити тіло від бруду, ми користуємося водою і милом. А для очищення душі, тобто звільнення її від докорів совісті, які виникають внаслідок скоєних недобрих вчинків, християнська церква пропонує таїнство покаяння.
Готуються до Першої Сповіді і Святого Причастя у василіянському монастирі протягом цілого року. За цей час учні вивчають Біблію, церковний етикет, молитви. Під пильним керівництвом цілої групи професійних учителів–катехитів вони знайомляться в ігровій і в той же час серйозній формі з основами християнського вчення. Напередодні Першого Причастя відбувається урочиста Перша Сповідь. Дитина приходить на розмову у спеціальну кабінку–сповідальню і згадує все, що зробила поганого в своєму житті, відверто розповідаючи про це священнику.
Але навіщо людині взагалі сповідатися? У першу чергу для очищення своєї душі і прощення вчинених гріхів. Адже для того, щоб обмити тіло від бруду, ми користуємося водою і милом. А для очищення душі, тобто звільнення її від докорів совісті, які виникають внаслідок скоєних недобрих вчинків, християнська церква пропонує таїнство покаяння. Це своєрідна духовна лазня від нашої духовної нечистоти. Треба поспішати очистити душу від гріха, оскільки ніхто не знає, що чекає його завтра і скільки ще нам відміряно земного шляху. А численні свідчення реанімованих хворих, які повернулися з того світу, говорять про те, що нам доведеться відповідати за кожну дрібницю.
Проте сьогодні багато хто бачить необхідність сповіді не в дитячому віці, а набагато пізніше, в кращому випадку в 20 років. Але на практиці буває так, що в 60 літ дехто вперше приходить до священника. Однак чим раніше людина почне брати участь у таїнствах Сповіді і Причастя, тим краще для неї, бо ж нерідко ті, кому за 60, не відчувають і не розуміють сенсу цих таїнств.
На жаль, наші сучасники не дуже переймаються питаннями гріха. Багато хто, не бажаючи сповідатися перед священником, виправдовує власну лінь і духовну пасивність, кажучи, що вони, мовляв, не потребують жодних посередників і «сповідаються» безпосередньо самому Богу. Слід нагадати, що людина не може лікувати сама себе, як не може сама собі давати поради і тим більше — отримати від себе прощення. Для всього цього Бог і встановив Церкву. А той, хто не сповідається перед священником, ніколи по–справжньому не сповідається і перед самим Богом.
