Противників та прихильників Порошенка об’єднує черга в магазині «Рошен»

За президентства Порошенка Україна як ніколи зблизилася з Євросоюзом та НАТО. А також отримала безвіз, асоціацію з ЄС і статус країни–аспіранта при НАТО. Одного цього було б досить — нічого подібного не вдавалося жодному Президенту України.

Порошенкові дорікають тим, що він успішний бізнесмен і мільйонер. Так, у нашому суспільстві ще сильні лівацькі впливи більшовизму — успішна людина в свідомості нашого громадянина швидко стає «крадієм і корупціонером». Але фактів не заперечити. Корпорація «Roshen» стала відомою задовго до президентства Порошенка і навіть ще до приходу Петра Порошенка у політику. Корпорація «Roshen» — одна з найпопулярніших кондитерських виробників, це без перебільшення українська торговельна марка, яка завойовує світ. Факт беззаперечний — ніщо так не об’єднує прихильників Петра Порошенка з його противниками як стояння у спільній черзі до каси у магазині «Roshen».

Досвід ведення бізнесу в Україні для політика — це потужна школа. Це уміння керувати, вирішувати проблеми співіснування з чиновниками держави. Проте. Корпорація «Roshen» — один із найбільших платників податків в Україні. Сам Порошенко — один з найбільших платників податків як фізична особа. Бізнес–підґрунтя дало змогу Петру Порошенку здійснювати широку благодійну діяльність. Це — відновлення системи протиповітряної оборони під Києвом, допомога Інституту раку та Інституту серця, закупівля снайперських гвинтівок і безпілотників для фронту, допомога клініці «Охматдит». Нині — це ще й 130 тисяч захисних костюмів, 50 тисяч тестів і чимало інших засобів для боротьби з COVID-19.

За президентства Порошенка Україна отримала безвіз, асоціацію з ЄС і статус країни–аспіранта при НАТО. Нічого подібного не вдавалося жодному Президенту України.

Здобутки Порошенка як Президента без перебільшення ріжуть очі і його політичним конкурентам, і ворогам України у Москві. Саме тому запущені потоки брехні, що звинувачують Петра Порошенка у всіх смертних гріхах — від Іловайська до «свинарчуків». Те, чому суспільство з такою легкістю сприйняло бездоказові побрехеньки, в майбутньому явно стане темою багатьох дисертацій професійних психологів і соціологів. Нині ж правда така — справа по «Роттердам+» закрита. Справи проти Олега Гладковського ледве жевріють. Єдина спроба суду над Петром Порошенком закінчилася провалом. Працівники ДБР уже розповідають, що порушувати справи їх примушує керівництво Офісу Президента, а проти слідчих ДБР, що влаштували штурм картинної галереї Петра і Марини Порошенків, антикорупційний суд примусив завести кримінальну справу. Додати нічого.

Недоведені звинувачення згодом забудуться і залишаться лише прикладом того, як небезпечно українцям сліпо вірити в бездоказові побрехеньки. Натомість — залишиться Томос для помісної української церкви, що дав змогу українським православним вийти з–під опіки Москви. Залишиться перша від 1919 року перемога регулярної Української армії — звільнені Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне тощо. Те, що фронт проходить по околиці Донецька, а не по околицях Харкова та Дніпра. Те, що ЗСУ за Порошенка увійшли в десятку сильніших армій Європи.

Залишаться низка економічних реформ — перебування України в п’ятірці найбільших експортерів харчів до Європи, відмова від російського газу, зростання частки ЄС у зовнішній торгівлі України до 42%, відміна печаток, економічне зростання, яке Україна переживала кілька років, незважаючи на війну. Залишиться те, що, за рейтингом Transparency, Україна піднялася на 7 пунктів — корупції реально поменшало. Децентралізація. Тощо і тощо.

Залишиться нарешті те, що владу Петро Порошенко передав чесно і прозоро, шляхом демократичних виборів. Залишившись у політиці, Петро Порошенко ще й досі є одним з найбільш рейтингових політиків і, без перебільшення, найбільш рейтинговим серед лідерів патріотичної опозиції. Це все — факти. Їх не заперечиш.

Часи минуть. Брехня — забудеться. А справи — житимуть.

Дмитро ВОВНЯНКО,
письменник та журналіст.

Пряма мова

«ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ», громадська організація, яка фінансується міжнародними донорами, вважає, що Ігор Палиця та його фракція «За майбутнє» хоче посварити Україну з Європою в інтересах свого партнера Ігоря Коломойського:

Ми зробимо так, щоб українці, які виїхали за кордон, — 4, 5 чи 7 мільйонів — повернулись сюди. Тому що безвіз — це гарно, але ми втратили найсильніші кадри, що в нас були, які поїхали працювати на інших людей, на інші країни», –заявив нещодавно лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця. Сказав — зробив. Палиця і його фракція голосували «ЗА» постанову (мова про рішення ВР щодо формування конкурсної комісії САП, що критикує Євросоюз. — Ред.), яка може запустити механізм перегляду безвізу. Попри гострі заяви представників Євросоюзу. В коаліції з кремлівською ОПЗЖ. На радість ворогам України. Логіка така: українці мають сидіти вдома, а Палиця спокійно кататись по світу і регулярно їздити до дружини і дітей у Швейцарію.