"Собака". Автор – Жадан В.П. 1972 р.
У Луцьку виставили жаданівського собаку (Фото)
У Волинському краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Зооморфні мотиви в українському народному мистецтві»
Виставка стала результатом співпраці Волинського краєзнавчого музею та Музею етнографії Волині та Полісся при СНУ імені Лесі Українки. Ідею виставки подала доцент СНУ імені Лесі Українки Алла Дмитренко. Над втіленням працювали молодша наукова співробітниця науково-експозиційного відділу етнографії Аліна Андреєва та аспірантка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності СНУ імені Лесі Українки Вікторія Семенчук.
– На виставці експонують більше 150 музейних предметів об’єднаних однією тематикою: зображення тварин у кераміці, вишивці, різьбі, витинанках, писанках. Виставку ми відкриваємо напередодні всесвітнього дня тварин, який відзначають 4 жовтня, щоб нагадати про відповідальність до братів наших менших, – розповіла завідувачка відділу етнографії та народних промислів Волині ВКМ Людмила Мірошниченко-Гусак. – На виставці ми зібрали роботи майстрів ХХ століття та сучасних авторів. Більшість робіт зберігаються у музейних колекціях і їх рідко виставляють на огляд. Деякі зовсім не виставляли, хоча вони достойні уваги.
– Дуже довго ми не мали нагоди зустрітися із нашими шанувальниками через карантин. Попередню виставку ми відкривали у лютому, тобто напередодні карантину. Кінцевим і бажаним для нас результатом є спілкування з нашими відвідувачами та презентація нашої роботи на широкий загал. І ось сьогодні маємо таку можливість, – сказала директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.
– Я рада побачити виставку, яку створили дві молоді науковиці. Сьогодні ми використали природні мотиви, щоб показати наших майстрів. Маємо кераміку – більше чоловічий вид творчості та вишивку – жіночий вид творчості. Тварини супроводжували людину постійно. На вишивках бачимо частий мотив птахів, бо вони були посланцями між Богом і землею. Бачимо глибоку символіку солов’я, зозулі та павича. Півників часто зображували на весільних рушниках, – розповіла Алла Дмитренко.
Експонати з відомого чентру українського гончарства Опішні на Волинь потрапили у 1977 році, кои в Луцьку проходила виставка народних майстрів і вироби передали музею.
– Маємо давні і сучасні вишивки. Є рушники з вишитими текстами, є пізніші поліхромні узори, – Аліна Андреєва представила експонати виставки. – Є у нас і керамічні вироби: леви, баранці, риби.
Експонати з відомого центру українського гончарства Опішні на Волинь потрапили у 1977 році, кои в Луцьку проходила виставка народних майстрів і вироби передали музею. До речі, біля кожного предмета є QR-код, за допомогою якого можна дізнатися про його автора.
Про сучасні гончарні вироби, їхню стилістику розповів голова волинського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва Володимир Кусик.
Начальник Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА Ольга Чубара нагадала, що нещодавно Алла Дмитренко була відзначена обласною іменною премією 2020 року у номінації імені Олександра Цинкаловського і ще раз привітала лауреатку.
Декоративна посудина «Баран». Автор – Михайло Китриш, смт.Опішня, Полтавська обл. 1970 р.
Ну, не красунчик?
Ольга Чубара та Оксана Важатко.
Декоративна посудина «Риба». Автор – С.Я.Черчук. ХХ ст.
Завітав на виставку і гончар Володимир Кусик, який для своїх виробів використовує глину з родовища біля села Дубечне Старовижівського району.
Зооморфні посудини з чорнодимленої кераміки. Автор – Володимир Кусик. 2010 рр.
Декоративна посудина «Лев». Автор – Іван БІлик. смт.Опішня, Полтавська обл.
Мородочкою лев скидається на... моржа.
Для Аліни Андреєвої виставка – перший власний проєкт.
Ще один «Лев». Автор – Жадан В.П. 1972 р.
«Веселі козлики». Автори – Надія і Валерій Протор’єви, м.Васильків Київської обл. 1960–1970 рр.
Алла Дмитренко і Людмила Мірошниченко-Гусак.
«Орел». с.Звірів Ківерцівського району. 1950-і рр.
Сувенір «Журавель». м.Луцьк. 1987 р.
Рушники із птахами.
Декоративна композиція «Лисисчка з качечкою і собачкою». Автор – Ольга Моргун, м.Луцьк.
