«Я народився не тут, але обидва Майдани зробили мене українцем»

«Наша країна тримається на тих, хто її любить та захищає»

Якщо ви ніколи не натрапляли на жоден із цих плакатів, то марку Укрпошти або малюнок із написом «Передова» точно бачили у соцмережах! На ньому — два обличчя, прикриті засобами захисту, — українського медика та військового.

 «Я коли робив, навіть не замислювався, чи далі буде якийсь відгук і як люди до цього поставляться. Але цей плакат сам собою вибухнув, розлетівся по світу, що для мене було великою несподіванкою… Наша країна тримається на тих, хто любить її та захищає, хто жертвує заради неї. Важливо пам’ятати про це і не забувати підтримувати тих, хто на передовій. Почався карантин, усі про це говорили. Багато хто злякався. Але, крім того, є розуміння, що йде війна. Вона триває, нікуди не поділася, і карантин нічого не змінює. А люди почали про це забувати. Тоді одна моя подруга сказала: «Слухай, ти уявляєш, медики зараз, як на передовій. У них свій фронт та своя війна з ворогом». І після цих слів я виготовив цей плакат», — розповідає Нікіта Тітов.

Зображення набуло шаленої популярності в соцмережі та зацікавило Укрпошту. Там саме шукали ескізи для нової поштової марки. 29 травня вона вийшла тиражем у 140 тисяч примірників. 5–та у світі, присвячена COVID-19, українська марка стала унікальною за змістом.

 Зображення набуло шаленої популярності в соцмережі та зацікавило Укрпошту. Там саме шукали ескізи для нової поштової марки. 29 травня вона вийшла тиражем у 140 тисяч примірників. 5–та у світі, присвячена COVID-19, українська марка стала унікальною за змістом. Адже її сюжет поєднав боротьбу з пандемією та окупантами.

«Щоб показати, яка страшна війна, намалював одну з картин Марії Примаченко у камуфляжі»

Нікіта Тітов народився в естонському місті Їхві, звідки родом його мама. А тато — українець, з Чугуєва Харківської області. Згодом Нікіта з батьками переїхав до Харкова. Як зізнається сам художник, до Революції гідності він був просто ілюстратором і арт–директором в одній київській рекламній агенції, де пропрацював 13 років. Тоді щоденна його дорога з дому в офіс і назад пролягала через Майдан. Дивлячись на ці події, неможливо було залишатися осторонь.

 «Перший політичний плакат в моєму житті я зробив під час Майдану у 2013 році, десь у грудні, коли відчув, що в країні відбуваються дуже потужні зміни. Тоді ще не було сильних зіткнень, але вже з’явилось таке відчуття, що люди підуть до кінця, і що Україна вже не буде такою, якою була до цього. Тоді й створив плакат «Країна народжується». Намалював там маленьку дитинку, ще плід, на тлі Майдану», — розповідає Тітов.

Нині Нікіта Тітов — один із найкращих плакатистів України. Його роботи збирають тисячі репостів і ставлять на аватарки.

Згодом було ще кілька робіт, присвячених Революції гідності. А наступною темою стало протистояння на Сході держави. «Я хотів сказати, що Україна дуже красива, але її шкіру розриває війна, яка для мене почалася влітку 2014 року. Саме тоді я вперше відчув, що вона буде страшна і триватиме довго. І щоб передати ці відчуття, взяв одну із робіт Марії Примаченко і намалював її в камуфляжі. Бо хотів показати, як війна усе яскраве і барвисте перетворює на страшну реальність. І це треба пам’ятати щодня, щоб перемога була швидшою», — зазначив художник.

Популярним у мережі також став плакат із написом «Pray» та переліком міст на Донбасі, де тривають бойові дії. «Тоді відбувся теракт у Парижі, і вся стрічка майоріла постами зі словом pray. Водночас натрапив на допис свого друга, він писав, як зараз стріляють у Мар’їнці. Таких міст тоді було багато, але ніхто за них не молився. Тому я вирішив про це нагадати», — згадує Тітов.

 Найбільше ж репостів отримав плакат, присвячений 14–му жовтня, — Покрові й Дню захисника. Його лише зі сторінки художника поширили більш як 4,5 тисячі разів.

«Думаю, людям сподобалася ця робота. Божа Матір угорі, а внизу — солдати в окопах. Багатьом болить. Багато хто співчуває, переживає через усе, що відбувається. Багато хто постраждав від цієї війни», — каже митець.

«А на «солов’їну» перейшов завдяки семирічному сину»

Нині Нікіта Тітов — один із найкращих плакатистів України. Його роботи збирають тисячі репостів і ставлять на аватарки. Себе він називає «художником фейсбуку»: «Я не дуже люблю багато говорити чи писати. Для мене малюнок — це моє висловлювання на будь–яку тему. А фейсбук — це мій щоденник. Як і більшість людей, викладаю туди те, про що думаю, але не замислююся, скільки буде лайків».

У його доробку уже більше 150 плакатів. Перша виставка відкрилася в Києві 2016–го. А наступна, «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова», мандрувала регіонами України. Зараз він працює у Харківському ЛітМузеї. Саме тут у травні презентовано його виставку «Поличка». Це 28 оригінальних портретів українських письменників, намальованих чорними лініями. Сергій Жадан, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода, Василь Стус, Ліна Костенко…

Хоч в Україні Нікіта Тітов переживав кризи і навіть злидні, та повертатися до Естонії не хоче: «Звісно, життя тут дуже складне. Та події в Україні зробили мене тим, хто я є». Говорити українською він став завдяки сину. «Коли йому було сім років, він прийшов додому і сказав, що буде розмовляти виключно українською. Я вирішив його підтримати».

«Не знаю, не розумію, що буде далі. Мені здається, зараз ми рухаємося не в той бік… Звісно, дуже болюча тема війни, і всім би хотілося, щоб вона закінчилася, але мені болить питання: «Як?». Для України це може бути саме поразка, і наслідки її будуть страшні…Та все ж вірю в країну, і хочу робити для неї все, що в моїх силах. Дуже люблю цю прекрасну землю. Я народився не тут. Але обидва Майдани зробили її зрозумілою мені та близькою. А також мій син — адже це його країна, він тут народився. Дуже хочу щось йому передати. Аби він тут бачив і отримав щось набагато краще, ніж зараз є», — каже Нікіта Тітов.

Ольга ВЕКЕРИК.
За матеріалами: suspilne.media, belsat.eu, www.ukrinform.ua, www.arthuss.com.ua.

Нагадаємо, російські окупанти знову порушили режим тиші на Сході України.