Пан Роман, хоч і народився за два роки до війни, але знає історію свого роду до деталей.
Богдановичі боролися й борються з російським окупантом
Наш читач із Харківщини Роман Григорович вирішив поділитися історією своєї родини Богдановичів, яка на території нашого краю брала участь у боротьбі за свободу й незалежність України в минулому столітті та не стоїть осторонь тепер
«Мій дід, Влас Ісакович Богданович, мешкав на хуторі поблизу містечка Несухоїжі Волинської губернії (тепер Ковельський район). Він був справжнім господарником: трудився на землі спочатку разом з батьками, а потім із молодою дружиною Христиною. Ростили вони п’ятеро дітей: доньку Яринку та синів Степана, Данила, Василя і Григорія. Всі вони до 1941 року мали сім’ї та жили окремо.
На території Польщі мій батько та його брат Василь загинули, там їх і поховали у братській могилі. Двоє інших братів, Степан та Данило, повернулися додому.
Після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз наша родина опинилася на окупованій території. Разом з іншими хуторянами мої предки брали участь у створенні загону Української повстанської армії Тарасом Бульбою-Боровцем. З весни 1942-го бульбівці мешкали в хуторян, а потім з їхньою допомогою спорудили в лісі табір. Усі місцеві жителі під час окупації працювали й далі на своїй землі та постійно забезпечували повстанців харчами (також і після звільнення Волинської області від німецько-фашистських загарбників).
Навесні 1944 року мого батька і його братів мобілізували в Червону армію і зразу направили на передову, хоча вони були не навчені військовій справі й не мали обмундирування… В січні 1945-го на території Польщі мій батько та його брат Василь загинули, там їх і поховали у братській могилі. Двоє інших братів, Степан та Данило, повернулися додому влітку того ж року.
Уже в наш час один з онуків дядька Степана брав участь в антитерористичній операції проти російських загарбників… Пішов захищати Україну добровольцем!
Слава Україні! Героям Слава!»
Нагадаємо, у Ковельський історичний музей передали речі офіцера, який загинув, рятуючи солдата.
