У тому матчі Іванка супроводжувала на футбольне поле шведського півзахисника.
Чи пам’ятатиме шведська зірка дівчинку з Маневиччини?
…Дев’ятирічній Іванці зовсім не страшно, що на них дивиться весь стадіон. Півзахисник Себастіан Ларссон міцно тримає її за руку, і вони під оплески фанів упевнено йдуть до середини футбольного поля. На НСК «Олімпійському» за кілька хвилин має початися матч Швеція — Франція…
З Волині таких дітей було лише двоє
Євро-2012 здійснив одну з найзаповітніших мрій Іванки Невар із Прилісного. Сьогодні вона вже випускниця і готується до вступу у виш на факультет іноземних мов. Але про футбол не забуває і тішиться, що їй пощастило супроводжувати гравців на тому матчі. З Волині таких дітей було лише двоє — ще Дмитро Кальчук із Володимира–Волинського.
Прилісненська школа вже більше десяти літ співпрацює з Олімпійською академією України. І саме програма «Супроводжуй футболістів УЄФА ЄВРО-2012» від компанії «МакДональдз» подарувала дітям унікальну нагоду вийти на поле разом зі своїми спортивними кумирами.
— Я не вірила до останнього, що це моя донечка стоїть поруч із зірками футболу, — зізнається мама Іванки Людмила. — І якщо хтось скаже, що в нашій країні все купується та продається, буду заперечувати: наша сім’я переконалася в цьому на власному досвіді. Всі витрати щодо переїзду та проживання взяла на себе компанія «МакДональдз».
Дитячий малюнок допоміг потрапити на матч Швеція — Франція
— Для участі необхідно було заповнити анкету та зробити творче завдання — написати твір або ж намалювати малюнок про те, як усією сім’єю ми займаємося спортом, — розповідає Іванка. — Ворота, гравці на футбольному полі — все було дуже просто і лаконічно. Звісно, допомагала мені мама. Невдовзі поштою ми отримали сертифікат переможця і дізналися, що я їду на матч Швеція — Франція.
Матч по телебаченню не порівняти зі спогляданням живої гри на стадіоні.
Уже в телефонному режимі представник від «МакДональдз» запитав зріст та вагу дитини, адже для неї готували спеціальну спортивну форму. У столиці їх зустріли: дітей відвезли для офіційної репетиції на стадіон, а для дорослих організатори провели екскурсію містом. Тата дівчинки, на жаль, нині вже немає. Але саме йому вона завдячує любов’ю до футболу. Батьки обоє родом із Камінь–Каширщини. Переїхавши до Прилісного, працевлаштувалися на завод «Волиньторф».
Гравець під номером «сім» дістався Іванці
— Матч по телебаченню не порівняти зі спогляданням живої гри на стадіоні, — ділиться спогадами дівчина. — Фантастично гарний НСК «Олімпійський», вболівальники у національних кольорах. Я йшла із футболістом збірної Швеції Себастіаном Ларссоном, який виступав під сьомим номером.
Після завершення урочистої частини дітей відвели до батьків на спеціальні місця, звідки вони спостерігали за матчем. Кожного з них нагородили медаллю, вручили футбольний м’яч та сертифікат переможця, а також подарунок — спортивну форму та дорожню сумку. Тодішній півзахисник англійського клубу «Сандерленд» відзначився на додатковій першій хвилині, забивши гол у ворота суперників.
— Звісно, я вболівала за збірну Швеції, і вона виграла з рахунком 2:0, — каже Іванка. — Коли м’яч опинився в сітці воріт від удару Ларссона, я просто від радості почала стрибати. Після чемпіонату записалась на футбольний гурток, і ми разом із двоюрідною сестрою виступали за дитячу команду Маневичів, об’їздили майже всю Україну. Так активно грала до 9–го класу. Навіть потрапила у юнацьку дівочу збірну України. Я й зараз люблю футбол, але більше часу приділяю навчанню. Мирославка ж і далі мріє виступати у професійній жіночій команді. Вона вже рік навчається у Володимир–Волинському інтернаті, грає за місцевий клуб «Ладомир». Я ж зберігаю всі ті грамоти, медалі і спортивну форму, в якій виходила на Євро, і радію, що була тією дівчинкою, яка тримала за руку Ларссона. Чи пам’ятатиме цей футболіст дівчинку з Маневиччини? — усміхається Іванка. — Навряд чи… Але то був один із найкращих моментів у моєму житті.
