Вибори 2020: «Якби ще «птічку» поставити, то так, а то понаписували, що собака не розбере…»
Навіть до місцевих рад однакових перегонів не буває. Щоразу щось змінюється. Цьогорічні цікаві тим, що вперше на місцевому рівні йшла справжня боротьба за мандати, вперше до сільських кандидатів прикуто стільки уваги, вперше у процес втрутилися важковаговики. То як же голосувала Волинь? Аби дізнатися це, ми об’їхали всі чотири райони області (не забули, що їх кількість уже зменшилася?)
Камінь-Каширщина: рукавиці у тон сукні і порвані бюлетені
Маневичі ми вирішили відвідати тому, що жителі цього селища ніяк не хотіли змиритись із втратою статусу райцентру. Попри те, що на приміщенні дільниці красується табличка, де зазначено: «смт. Маневичі Камінь-Каширського району», люди й досі не хочуть вірити, що їхнє селище не буде центром. Мовляв, у нас і лікарня краща, і доходів зібрали більше. Тим не менше доводиться голосувати за нову райраду і тим самим ставити остаточну крапку у суперечці щодо першості.
Невдоволені новим адмінподілом і в Черевасі Маневицького (наведемо стару назву) району. Запитую членів виборчої комісії щодо того, чи змогли люди розібратися у нинішніх бюлетенях, де, окрім партій, ще прізвища кандидатів. Голова дільничної виборчої комісії Наталія Норач каже, що для літніх жителів це було важко. Подібні твердження ми чули й на інших дільницях.
— Що, Іване, проголосував? — запитує один старший чоловік іншого на ґанку клубу в Черевасі.
— Та написав. Там таке, що й собака не розбере. Понаробляли тих бюлетенів. Якби ще «птічку» поставити, то так, а то… — махає рукою на ходу.
— Я поки справився, то аж зіпрів, — втручається в розмову третій.
— А ви чому у рожевих рукавичках, якщо всі інші у прозорих? — запитую секретарку комісії Ірину Ковалюк.
— У тон сукні! — сміється вона, але й справді одягнена у рожеве плаття.
У Троянівці на момент нашого приїзду вже проголосувало 50 людей (усього там 555 виборців), у тому числі й 84-річна Людмила Гайдучик, яка сама прийшла на дільницю. Там теж людям не до шмиги, що їх віднесли до Камінь-Каширського району.
— У Камінь нам треба їхати через Ковель. А через Маневичі — то ще далі. То, може, нас причеплять до Ковеля, — каже якась жінка.
Як розповіла голова ДВК Любов Германюк, дільниця у цьому селі — одна з небагатьох в Україні, яка пристосована для голосування неповносправних. Приміщення клубу, де вона розташована, має добротний пандус із поручнями та туалет всередині, який теж пристосований для людей з обмеженими можливостями. Власне тому Троянівку й обрали для розміщення такої дільниці.
Помічаю, що всі члени ДВК у гумових рукавицях — така вимога через епідемію коронавірусу.
— А ви чому у рожевих рукавичках, якщо всі інші у прозорих? — запитую секретарку комісії Ірину Ковалюк.
— У тон сукні! — сміється вона, але й справді одягнена у рожеве плаття.
Раптом заступник голови ДВК Людмила Тимощук зривається з місця і доганяє у дверях одного чоловіка, який прямує на вихід. У того в рукаві порвані та зіжмакані бюлетені. Нетверезий виборець лає політиків, але вкидає бюлетені в урну. Їх не дали винести за межі дільниці, що суворо заборонено.
— Направо повертайте, — підказують сімейній парі, яка зайшла голосувати.
— Так наліво гарніші! — відказує чоловік.
— Там теж красуні, — кажуть йому і нагадують: — Тримайте дистанцію.
— А вдома ми спимо хіба на дистанції? — жартує дружина.
Ковельщина: кабінка розміром із кабінет
В Озерному всього 203 виборці, 19 з яких голосують на дому. Дільниця облаштована у клубі, побудованому у 1992 році. Виборці заходять в одні двері, а виходять через інші. Не помічаю місць для голосування і питаю, де вони. Виявляється, кабінками служать… два окремих кабінети.
— У нас все за законом, — каже секретарка ДВК Ольга Книш і показує кабінку № 2. Там облаштована світлиця: на стінах — вишитий килим та рушники, на столі — ікони, а на підлозі — дивовижний звір з одного цільного шматка дерева. Певно, ця кабінка може претендувати на звання найбільшої не лише в області, але й в Україні.
У Поворську, куди ми добралися ближче до полудня, перед дільницею вишикувалася черга з охочих проголосувати. Станом на 12-ту годину свій голос віддали 279 виборців із 1283.
Близько третини проголосувало й у Городильці Турійського району. Там вибирали вже не сільського голову, а ковельського мера, адже Ружинська сільрада приєдналася до Ковельської ОТГ.
— Через безгрошів’я люди мало газет читають, то й не знають, як голосувати. Буває по пів години сидять у кабінці, поки розберуться, — розповідає голова ДВК у Турійську Марія Хільчук. — Стали менше заяв писати і для голосування вдома.
Цього разу на виборах мали облаштовувати окремі кабінки для хворих на коронавірус. Та й бюлетені такі виборці кидали в окрему урну.
У Турійську кабінку виділили зеленими шторками. Хоча на момент нашого приїзду нею ще ніхто не скористався…
Реклама Google
Володимирщина: голосувати прийшла у вельоні!
У Вербі ми не застали виборців на дільниці.
— Із 435 проголосувало 127, — каже голова ДВК Ірина Макушинська. — 18 голосує вдома. Ще прийдуть люди, адже до кінця голосування є час.
У Хобултовій дільницю облаштували у шкільному спортзалі. Тож тут легко було дотриматися протиепідемічних вимог, бо площа давала змогу це зробити.
Люди мало газет читають, то й не знають, як голосувати. Буває по пів години сидять у кабінці, поки розберуться.
— У територіальній виборчій комісії нам дали зразок бюлетеня і коли ми розносили запрошення, то пояснювали, як треба відмічати кандидатів та партії. Але все одно для старших людей це проблематично, — каже голова ДВК Ольга Радкович.
Зате молодші виборці, яких я запитав щодо цього, сказали, що жодних клопотів з тим не мали.
У Микуличах, де 285 виборців, на дільниці ми застали лише членів комісії. Проголосувало 100 чоловік. Уже явно окреслювалася тенденція невисокої явки, що пізніше підтвердили на всеукраїнському рівні.
Там мали незвичних виборців. Віддати свій голос завітала… наречена! Та ще й не сама, а з дружкою. Оля Мельничук прийшла голосувати одразу з перукарні, тож була хоч і в буденному одязі, але у вельоні. Для її дружки Юлі Костюк це було перше голосування. В обох дівчат якраз був ще й день народження!
Луцький район: цілоденна черга і виїзд до хворих на коронавірус
Біля виборчої дільниці в Затурцях навіть на кінець дня людно.
— У нас із 8.40 як почалися черги, так і досі. Вгору нема коли глянути, — каже голова ДВК Рая Мужичок.
— Чого тилько молодиї йдуть? — втручається в нашу розмову бабця.
— А ви теж хочете задати питання? — запитує Рая Мужичок, але та вже розвертається до виходу.
У Затурцях двоє з тих, що голосували вдома, були хворі на ковід. Вони подали відповідні заяви і члени комісії до них виїжджали у масках, рукавицях, халатах та бахілах. Та й на дільницю прийшло кілька людей з підвищеною температурою: у спеціальній урні вже були бюлетені.
У Затурцях двоє з тих, що голосували вдома, були хворі на ковід. Вони подали відповідні заяви і члени комісії до них виїжджали у масках, рукавицях, халатах та бахілах.
У Торчині на 16 годину проголосувало близько третини виборців із 1690. 42 жителі селища голосували вдома. В Усичах дільниця розташувалася в школі. На кінець дня тут також не було виборців.
Заборольці вибирали вже не сільського, а луцького міського голову.
— Молодь неактивна, а старші йдуть, — каже голова ДВК Сергій Сінічук. — Люди просто не знають за кого голосувати. І бояться, що після входження села до міської ОТГ їхніх проблем ніхто не вирішуватиме.
О пів на шосту тут проголосувало 374 виборці із 1306.
Біля багатьох дільниць (але не біля всіх) ми зустрічали тих, хто проводив опитування від Президента України. Багато хто говорив, що люди відмовляються брати участь. Хоча по селах виборці прихильніше ставилися до пропозиції відповісти на п’ять питань від Володимира Зеленського.