Діагностувати COVID-19 лікарі можуть не тільки за результатами ПЛР-дослідження.
Чому тести на коронавірус іноді вводять хворих в оману?
«Мала всі симптоми COVID‑19, але у лікарню не клали, поки зовсім не стала задихатися. Хіба ж це нормальні порядки?» — скаржиться одна читачка. «Не дали поховати чоловіка по-людськи, хоча спочатку казали, що ПЛР-тест негативний. Де ж узявся той страшний діагноз?» — нарікає інша. На жаль, із зростанням захворюваності на коронавірусну інфекцію збільшується і кількість трагічних та конфліктних історій
Три районні лікарні стануть інфекційними шпиталями
Протягом попередньої доби госпіталізували 1100 українців із симптомами коронавірусної хвороби — найбільше від початку епідемії в нашій країні. Також було зафіксовано ще один сумний рекорд: 165 смертей від COVID‑19. Ситуація з кожним днем ускладнюється. Добовий приріст інфікованих в Україні — 7 474, на Волині — 236. Темпи поширення хвороби змушують розгортати додаткові ліжка, перепрофільовувати лікарні.
Станом на ранок 28 жовтня в медзакладах України були зайняті 25 424 місця, які виділені для хворих на COVID‑19. «Максимальна кількість може бути 52 тисячі. Бо наша медична система не гумова, у неї є межа як за кількістю ліжок, так і у зв’язку з тим, що у нас обмежена кількість медичних працівників. Це спеціалісти, яких треба готувати, яких не можна просто поставити біля хворого», — заявив учора під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
На Волині завантаженість ліжок для пацієнтів із коронавірусною інфекцією сягає майже 57%. Нині їх є 1328, але тільки до 386 підключений кисень. Цього недостатньо, адже хворих із важкими ускладненнями стає щораз більше. Аби мати змогу надавати їм допомогу, ще три заклади — Луцьку, Ківерцівську та Іваничівську центральні районні лікарні — планують перепрофілювати в інфекційні шпиталі.
— Летальність від коронавірусу в нас перевищує середній показник по Україні й становить 2%.
Відомо, що 76% від загальної кількості померлих становлять особи віком понад 60 років. Причинами цих смертей найчастіше є розвиток вірусних пневмоній і наявність супутніх захворювань — серцево-судинні патології, онкологія, цукровий діабет. Збільшується кількість пневмоній не тільки у дорослих, а й у дітей, половина випадків — важкі, потребують госпіталізації, — повідомила на брифінгу головна державна санітарна лікарка Волині Наталія Янко.
Чи обов’язково, щоб потрапити до лікарні, треба мати на руках позитивні результати ПЛР-обстеження? Саме це питання часто викликає непорозуміння і суперечки. Роз’яснення дав очільник МОЗ Максим Степанов, заявивши, що тестування методом ПЛР не підтверджує наявність коронавірусу у 30% хворих.
— При госпіталізації людини і встановленні діагнозу на сьогодні не потрібен виключно позитивний ПЛР-тест. Згідно зі світовою статистикою, до третини хворих на COVID‑19 можуть мати негативні результати тесту ПЛР. Це пов’язано зі специфікою забору матеріалу для дослідження, фізіологічними особливостями організму, з тим, де знаходиться вірус, коли беруть мазок. Тому необхідно додавати інші методи виявлення COVID‑19, щоб встановлювати діагноз, — резюмував Степанов.
Згідно зі світовою статистикою, до третини хворих на COVID‑19 можуть мати негативні результати тесту ПЛР.
Отже, лікарі мають керуватися не лише результатами тесту, а й своїм досвідом, даними різних обстежень. Ось і відповідь на запитання наших читачок.
На карті Волині побільшає «червоних зон»
Про це повідомив у вівторок під час брифінгу перший заступник голови обласної державної адміністрації Сергій Мовенко. Уже зараз в області нема «зелених» і «жовтих територій». До червоного рівня небезпеки нині віднесені міста Володимир-Волинський, Нововолинськ та Ківерцівський район, де показники захворюваності значно перевищують допустиме значення (320 хворих на 100 тисяч населення).
Чиновник нагадав, що карантинні зони переглядають раз на 2 тижні, тож через кілька днів до неблагополучних можуть потрапити Володимир-Волинський район (зараз там показник захворюваності — 303 на 100 тис.), Іваничівський район (301) та місто Ковель (328).
Як відомо, у «червоній зоні» не повинен працювати громадський транспорт, ТРЦ, кафе, ресторани, не можуть у звичному режимі діяти заклади освіти. Поки ситуація дає змогу, влада на місцях намагається уникати найжорсткіших обмежень. Однак загроза того, що коронавірус знову повністю паралізує життя, залишається.
Чи сядуть учні після канікул за парти? Батьки, які хочуть, аби їхні чада нормально навчалися, цитують директора Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Ханса Клюге, який вважає, що закриття шкіл та переведення учнів на дистанційне навчання не є ефективним методом у боротьбі проти коронавірусу. Але хвору дитину ніхто не відправить на уроки. Байдуже, чи в неї ГРВІ, грип, а чи коронавірус.
Станом на 28 жовтня в області зареєстровано 12862 випадки COVID‑19, які підтверджено лабораторно методом ПЛР, з них 720 — у дітей. І хоча на Волині добовий приріст інфікованих менший, аніж на Рівненщині та Львівщині, де їх додалося відповідно майже три і чотири сотні, все ж статистика свідчить про постійне погіршення епідситуації. У нас за попередню добу 236 осіб захворіло, одужало 210. П’ятьох людей врятувати не вдалося, це жителі Горохівського, Володимир-Волинського, Луцького, Маневицького районів. Найбільше нових випадків зараження виявлено в Луцьку — 32, Володимир-Волинському районі — 25, на Турійщині –22, на Ковельщині та у Нововолинську — по 20. Повідомили, що напередодні коронавірус діагностували аж у 30 правоохоронців. Також у зоні найвищого ризику медики, вчителі.
Додає тривоги й інформація про випадки повторного інфікування COVID‑19, що зменшує надію на формування колективного імунітету.
— Ми знаємо, що антитіла після перенесення хвороби тримаються в крові 3–4 місяці, у декого — до 6 місяців. Далі питання в тому, чи вони залишають імунну відповідь, чи антитіла втрачаються, і людина може повторно інфікуватися, — сказав головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, закликаючи українців дотримуватися вимог безпеки.
