Вивчити наголоси допоможуть... карти!
«Треба зрАння пити лАте, щоб зОзла свЕрдлом не стати»
Вчителька з Рівного Катерина Островська розробила цікаву гру в карти, за допомогою якої можна легко вивчити складні випадки наголошування. Вона однаково цікава і дітям, і дорослим, адже на використаних у грі словах не раз «спотикаються» і школярі на іспитах, і політики в промовах.
Винахід пані Катерини оцінять усі, хто хоча б раз отримував завдання правильно поставити наголос у словах. Без сумніву, першими «клієнтами» на таку гру будуть одинадцятикласники, які складають зовнішнє незалежне оцінювання, і такі вправи їм даються чи не найважче. Але і в будь-якій іншій сфері бездоганне знання наголосів стане тільки перевагою. І чиновнику годиться знати, що у нас працює сільськогосподарська галузь, а не сільськогосподарська, та й лекторам варто запам’ятати, що наукова праця є магістерською роботою, а не магістерською. В чергу на гру можуть сміливо ставати і працівники засобів масової інформації. Не раз по радіо чи телебаченню чуємо «витрата», «багаторазовий», а так говорити, виявляється, неправильно.
Першими «клієнтами» на таку гру будуть одинадцятикласники, які складають зовнішнє незалежне оцінювання, і такі вправи їм даються чи не найважче.
До створення креативного способу запам’ятовування складних випадків наголошування вчительку з Рівненської гуманітарної гімназії спонукали її учні: «Щороку вони приходять до мене після ЗНО і кажуть, що навіть не чули слів, які в тесті треба було правильно наголосити. От я й задумалася, як виправити таку ситуацію і цікаво подати насправді непрості правила. Зазубрювання сучасним дітям не подобається».
За розробку мовознавчої гри Катерина Островська взялася під час літньої відпустки. На це завдання виділила собі тиждень. Каже, намагалася створити не просто забавку, а метод запам’ятовування, в основі якого лежатиме мнемоніка і ейдетика (допомагають засвоювати інформацію через образне й асоціативне мислення). Тому в картах використала різні способи запам’ятовівання: через зір, слух, символи, асоціації. Якісь слова поєднувала вдалою співзвучністю, у хід пішло також римування, використовувала і смислові сполучення, аби їх потім можна було легко відтворити в пам’яті.
Всього «в роботу» вчителька взяла двісті тридцять слів. Вони розміщені на 65 картах. Кожна з них має колір, номер, символ, яскраву картинку і цікаве речення, в якому і ховається вся суть гри. Наприклад, «Від магістЕрської роботи про тім’янИй шов і симетрІю черепа не відвестИ очей», «Треба зрАння пити лАте, щоб зОзла свЕрдлом не стати», «МАбуть так, як і мабУть, може буть або не буть».
Кожен гравець на початку отримує по 5 карт. Починає той, у кого червона одиничка. Кладе її на стіл і промовляє написане там речення. За кожну неправильно прочитану карту даються штрафні бали, а перемагає той, хто набере їх найменше. Наступний учасник має покласти карту з таким самим кольором або цифрою і теж правильно наголосити слова. У грі також важливе логічне мислення. Кожен прораховує, які зображення йому треба зараз викласти або притримати, коли вигідно закінчити гру, а коли пройти ще ціле коло. В кінці підраховують бали. Виграв той, у кого їх найменше.
Всього «в роботу» вчителька взяла двісті тридцять слів. Вони розміщені на 65 картах.
Якщо у вас немає компанії, аби грати у «НаголосИ нАголоси», або ж просто ніяково зізнатися, що у вашій бездоганній вимові щось «кульгає», карти можна використати як цікавий і дієвий спосіб наодинці підтягнути грамотність. Два рази прочитали «У прИморозок катайтесь рАзом на Оленях і їжте пироги з солодкою нАчинкою» — і вже ніколи не осоромитеся, бо не питатимете, з якою начИнкою пиріжки на вітрині.
Поки що оригінальна гра ще не вийшла у широкий продаж. Затримка за формальністю: розробниця якраз реєструє на неї авторське право. Кілька примірників Катерина Островська подарувала тільки своїм колегам-філологам у гімназії.
За матеріалами 4vlada.com, shkola.obozrevatel.com.