«Я ваших лелек знімати не буду» – відповідь місцевого депутата волинянці, у якої птахи на комині хати звили гніздо (Фоторепортаж і відео)

До редакції «Газети Волинь» звернулася мешканка села Новокотів Луцького району Марія Вакульчук зі скаргою на те, що з вересня оббиває пороги влади й профільних структур з проханням, щоб допомогли зняти лелече гніздо з комина її хати. 6 листопада вона усе ще не могла ввмікнути опалення.

 Одночасно волинянка звернулася до управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Волинській області, з яким контактувала і раніше. 

 

Пенсіонерка демонструє зошит зі списком організацій і телефонів. Розповідає, що у травні  працівники ДСНС скидали галузки, які птахи почали складати на комин, але за травневі свята лелеки так плідно попрацювали, що гніздо з’явилося знову. Влітку, як їй пояснили рятувальники, зачіпати пташину оселю, в якій можуть бути відкладені яйця, є браконьєрством і караєтсья законом. Тож жінці порадили прийти наприкінці літа. Два місяці Марія Вакульчук намагалася розв’язати свою проблему! Рятувальник, який у неї уже працював, саме перебував у відпустці, тож вона вирішила пошукати поради де-інде.

««Я ваших лелек знімати не буду», – почула я від депутата місцевої ради, у якого просила допомоги», – розповідає Марія Вакульчук. Вона знизує плечима і коментує: «А я що їх приватизувати маю, тих лелек? Хіба ж вони тільки мої? Вони ж наші».

 ««Я ваших лелек знімати не буду», – почула я від депутата місцевої ради, у якого просила допомоги», – розповідає Марія Вакульчук. Вона знизує плечима і коментує: «А я що їх приватизувати маю, тих лелек? Хіба ж вони тільки мої? Вони ж наші».

Газовики, до яких вона теж зверталася, запропонували їй, за її словами, «запломбувати газ». У місцевій райраді, за словами пані Марії, їй відповіли, наче після реформи нічого такого не роблять, і порадили звертатися в ОТГ. Звернення в об’єднану територіальну громаду, каже Марія Вакульчук, обернулося тим, що вона зрозуміла: свою проблему має вирішувати сама. В інших структурах їй відповідали, що гніздо надто важке, що до нього важко добратися і питали, чи не має вона дітей, які б допомогли скинути перешкоду. 

71-річна жінка подбала, аби гніздо не просто скинули з комина, а переселили на нове місце: ще раніше найняла робітника, який за 200 гривень обрізав гілки на березі. Домовилася, щоб знайомий збив з дощок платформу, на яку можна перенести гніздо.

Увесь цей час вона шукала помічників в органах влади й дотичних структурах. Уже звернувшись до рятувальників, Марія Вакульчук не може збагнути, чому вирішення її проблеми зайняло у неї стільки часу і забрало стільки нервів. Вона демонструє зошит зі списком телефонів, за якими вона намагалася знайти вирішення питання, і розказує про свій дзвінок у райраду: «Я вже просто кричала їм в трубку. Навіщо ж вони там сидять!». 

 Врешті-решт 6 листопада жінка звернулася до управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Волинській області й одночасно зайшла поскаржитися на проблему у редакцію нашої газети, якій довіряє. У підсумку редакційна група «Газети Волинь» зняла фото- й відеоматеріал, як наші рятувальники вплинули на початок опалювального сезону у Марії Вакульчук та на майбутнє лелечої сім’ї, що обрала Новокотів.

 Щоб опустити гніздо, рятувальники прилаштували дошку

 Гніздо у балії акуратно перенесли до облаштованого місця.

 

 Троє волинських рятувальників мали підняти гніздо на верхівку берези, на якій уже була заготовлена платформа.

 Для початку обв’язали вантаж з метр діаметром і вагою близько 20 кг спеціальним шнуром. «Обв’яжемо як подарунок», – жартували «рятувальники гнізд». 

 

Найбільшою проблемою було підняти пташиний витвір на висоту так, аби він не розпався. 

Гніздо знімав і підіймає Роман Борисюк, прапорщик служби цивільного захисту.

 

 

 

 Аби збалансувати гніздо, на березу на поміч колезі подався ще один рятувальник – командир відділення Олександр Яковець. Увесь час з пташиного хитросплетіння відлітало дрібне галуззя та частинки сміття.

 Інший знизу натягував шнур, яким обплели гніздо.

 

 Врешті-решт задумане вдалося. Можна спускатися.

 «Чим-чим, а перенесенням гнізда ми ще не займалися», – реагують рятувальники, струшуючи напругу.

 Один з них – Роман Мосійчук – звично притримував драбину, поки товариш не здолає останню сходинку. 

 Дякуючи рятувальникам, Марія Вакульчук зможе «запалити в хаті». Вона вражена, якою довгою дорогою до цього йшла і одночасно зворушена, що усе закінчилося добре. Проводжає тих, хто забезпечив їй тепліше життя зі словами: «Хай вам Бог помагає!»