Газ можна купувати, як хліб, – ​де дешевше

У всіх на вустах

— Уже 8,84! Майже 9 гривень газ! Ти бачила, що робиться? Он «Нафтогаз» казав, що куб — ​по шість із копійками.

— А ще ж і зими не було… І подітися нікуди.

Ця розмова двох жінок на зупинці є типовою. Але насправді люди помиляються, коли вважають, що основний наразі постачальник газу на Волині — ​ТОВ «Волиньгаз Збут» — ​працює в одній ланці зі згаданою компанією. Друга помилка в тому, що ми не знаємо, що, починаючи з 1 серпня, кожен із нас у такій ситуації має право вибору.

Чому ціна палива різна?

У листопаді «Нафтогаз» підвищив ціну на газ для своїх клієнтів на 35% до 6,33 грн/кубометр. А ТОВ «Волиньгаз Збут», що обслуговує близько 250 тисяч побутових споживачів у нашому краї, повідомило, що вдалося зберегти листопадову ціну на рівні 8,84 гривні за кубометр і на грудень. Різниця — ​дві з половиною гривні на кубі! Але сьогодні ми можемо обирати з-поміж десятків постачальників газу. Наприклад, на сайті gasoteka.ua-energy.org свої тарифи представили 65 компаній з усієї України.

Так є тому, що з 1 серпня держава вже не регулює ціни на газ для населення — ​вони стали ринковими і залежать напряму від цін на європейських біржах (NCG, TTF). Це було однією з умов меморандуму, підписаного українською владою з МВФ. Тож поки чимало з нас намагаються запам’ятати, що «Волиньгаз» відповідає за доставку цінного палива й отримує гроші «за трубу» (транспортування), а «Волиньгаз Збуту» ми платимо суто за спожитий газ, треба опановувати нове: окрім газзбуту, є й інші крамниці з продажу цього ж товару. Серед них — ​і «Нафтогаз», і, приміром, «ОККО» (6,55 гривні за кубометр), і «Палівенерго» (6,35). Загалом ліцензію на цю послугу отримало близько 700 компаній, до роботи ж приступили поки що понад пів сотні. Ці постачальники конкурують між собою за клієнта, формуючи цим справжній ринок. Яка причина різних тарифів? Про це ми запитали у менеджерки зі зв’язків з громадськістю ТОВ «Волиньгаз Збут» Ірини Юзви. Вона пояснила, чому їхня ціна вища за нафтогазівську.

 — «Нафтогаз» має значну перевагу перед іншими постачальниками — ​доступ до українського газу. Майже весь ресурс вітчизняного видобутку перебуває під контролем НАК «Нафтогаз України». Ні «Волиньгаз Збут», ні інші постачальники не можуть вільно придбати український ресурс, адже ним практично не торгують на біржах. Газ вітчизняного видобутку є дешевшим, до того ж не потрібно сплачувати за його транспортування до кордонів нашої країни. Відповідно «Нафтогаз» встановлює ціну без врахування ринкових механізмів. На монопольне становище цієї компанії вже звернув увагу державної влади й Антимонопольний комітет України.

« У Європі, де ця система працює багато років, можливістю змінити постачальника щороку користуються від 8 до 20% споживачів.»

Ірина Юзва повідомила, що волинська компанія купує природний ресурс на внутрішньому ринку, а це може бути й імпортний. «Рідний і дешевший» з держкомпанії «Укргазвидобування» їм не продають: «Неодноразово зверталися до керівництва цієї компанії з проханням укласти довгостроковий контракт на закупівлю газу, але отримували відмову».

Експерти пояснюють таке ставлення до газзбутів у різних областях тим, що «Нафтогаз» хоче послабити саме цих конкурентів, які наразі мають найбільше клієнтів. Однак відмовляють не усім. На волинському ринку три місяці діє новий постачальник — ​ТОВ «Волинь-електрозбут» (ВЕЗ). На грудень ця компанія запропонувала ціну 7,7 гривні за кубометр газу.

— Де ви купуєте блакитне паливо? — ​запитали ми в директора Дмитра Іванова.

— Різні джерела. В «Нафтогазу», на біржі і в трейдерів. Залежно від того, де краща ціна.

ВЕЗ — ​гравець ще молодий, але його директор підкреслює, що компанія має вже більше тисячі клієнтів на Волині та певну кількість ще в 5 областях, зокрема сусідній Рівненській, Дніпропетровській. Це люди, які покинули старого постачальника через вищі тарифи.

Кому вигідно шукати нову пропозицію?

Мешканцям будинків, де є індивідуальне опалення, є сенс вивчати інформацію щодо кращих цін. До таких осель належать приватні та багатоповерхівки з нецентралізованим опаленням. Інші зекономлять у такому разі дуже мало — ​тільки на тому, що надходить до газових плит.

Для теплопостачальних підприємств на кшталт «Луцьктепло» ринкові умови ще попереду.

Як обирати?

За новими правилами волинянин може обрати постачальником газу компанію у будь-якій іншій області. Ціна доставки від того не зміниться, пояснила Ірина Юзва, бо платитимемо окремо все тому ж АТ «Волиньгаз». Тобто труба одна, а використовують її усі постачальники, які мають ліцензію і клієнтів. Щоб вивчити пропозиції, потрібно користуватися інтернет-ресурсами. Є офіційний сайт «Газотека» (gasoteka.ua-energy.org), на якому оприлюднено тарифи усіх активних постачальників блакитного палива, а також умови оплати (до кінця місяця, після 20 числа чи авансом). Є тут і адреса сайту кожної компанії, завдяки якому можна дізнатися деталі і подати заявку та копії певних документів. Якщо новий постачальник погодиться, то угода зі старим буде розірвана автоматично.

Ринок газу передбачає, що навіть в одній багатоповерхівці мешканці можуть укладати угоди з різними юридичними особами й платити за опалення за різними тарифами. Треба бути готовим, що перегляд тарифу відбувається у всіх однаково — ​щомісяця. В основі розрахунків лежить вартість палива на європейських газових хабах за попередній місяць (ціна на грудень встановлюється на основі листопада). Навіть якщо постачальник придбав газ у так званий «низький» період за меншими цінами, у рахунках для споживачів він вказує вартість, актуальну для європейського ринку.

— Після падіння цін до історичного мінімуму навесні цього року, із серпня на газових хабах в Європі відбувається здорожчання природного газу. Зокрема, з 25 вересня по 25 жовтня ціни на хабі TTF зросли на 32,8%. Враховуючи, що в основі розрахунку українських цін лежать імпортні паритети, вартість блакитного палива в Україні також зростає, — ​коментує директор ТОВ «Волиньгаз Збут» Микола Тищук.

Як правило, ціна на наступний місяць відома на 25 число попереднього. Якщо споживача не влаштовує вартість або якість послуги трейдера, можна перейти до іншого постачальника. Однак суть нововведень не в цьому, а в тому, щоб компанії конкурували між собою і не виставляли клієнтам захмарні рахунки, що є при монополісті. Наприклад, за даними аналітичного центру Dixi Group, у Європі, де ця система працює багато років, можливістю змінити постачальника щороку користуються від 8 до 20% споживачів.

За матеріалами
bbc.com, 
gasoteka.ua-energy.org, epravda.com.ua. 

Софія ГАВРИЛЮК