Луцький майстер Дмитро Березюк виготовив першу дудку з Лесиного ясена й подарував Волинському краєзнавчому музею.
Лесин ясен загинув через недопалок сигарети?
Легендарне дерево на Замковій площі зламалося ще 30 червня. Втім, виявляється, що причинами нещастя були не тільки негода та поважний вік
Коли 25 квітня двохсотрічний ясен похилився набік на критичних 30 градусів, місцеві екологи забили на сполох і викликали науковців зі столиці. Проаналізувавши ситуацію, спеціалісти зробили висновок, що дерево необхідно «оздоровити» і тоді воно, можливо, зможе простояти ще десятки років.
Для цього фахівці запропонували прикрипіти до похиленого стовбура підпори й навіть за допомогою спеціального обладнання зробити «ренген», аби оцінити стан внутрішньої частини. Та, зважаючи на вік дерева і високу вартість процедур, ініціативу відкинули.
Читайте також: Затята трактористка з волинського села: «Коли їхала, чоловіки переді мною шапки знімали» (Відео).
— Екологи розкритикували ці варіанти: мовляв, ясену вже 200 років, тому слабкість абсолютно природна, і якби це продовжило йому життя, то на дуже короткий термін, тож сенсу в цьому ми не бачили. До того ж дерево хворіло протягом року, а навесні дуже пізно розпустилося, — розповіла керівниця відділу екології Луцької міськради Оксана Лисак.
Скоріш за все, хтось кинув недопалок в одну з тріщин стовбура, від чого дерево довго тліло зсередини, зовні цього видно не було. Тобто внутрішня частина спорожніла і ясен тримався фактично на корі.
30 червня сильна гроза остаточно знищила Лесин ясен. Після його падіння, спеціалісти помітили, що всередині порода зовсім струхлявіла. Як виявилося, смерть ясена пришвидшила… сигарета.
— Скоріш за все, хтось кинув недопалок в одну з тріщин стовбура, від чого дерево довго тліло зсередини, зовні цього видно не було. Тобто внутрішня частина спорожніла і ясен тримався фактично на корі, — каже посадовиця.
За її словами, аби зберегти пам’ять про славнозвісний Лесин ясен, його деревину роздали митцям для виготовлення музичних інструментів, декоративних скриньок, дитячих іграшок… Наприклад, Юрій Кочержинський із Київщини робить ліру, кобзу та бандуру, луцький майстер Дмитро Березюк виточує дудки й одну вже навіть передав у Волинський краєзнавчий музей. А от у митця Олега Бондарука особливе завдання: якщо Луцька міська рада виділить необхідні кошти, то до дня народження Лесі Українки він із дрібних шматочків дерева створить портрет письменниці.
Читайте також: Волинський Бандера зняв сережку з вуха, обрізав волосся і сам виховує синів (Фото, відео).
— Деякі вироби вже можна побачити у музеї Княгининської ОТГ і музеї імені Лесі Українки при історико-архітектурному комплексі «Старий Луцьк». Законсервоване дерево також зберігається у відділі екології Луцької міської ради, — зазначила Оксана Лисак.
Посадовиця також додала, що з відділом туризму та промоції міста мають намір за фото виготовити точний макет дерева і встановити його біля скульптури металевого замку, а поряд розмістити інформаційний лист з описом історії знищеної пам’ятки й знімки у різні пори року. Місце Лесиного ясена нині теж не пустує — там тепер росте новий саджанець.
— Після падіння дерева ми намагалися взяти з нього паростки, аби виростити таке ж, але, зважаючи на трухлявість, нічого не вдалося. Тому наше управління зобов’язалося знайти та посадити на його місці нове, такого ж виду. Проте втілити це було непросто, бо в наших розплідниках подібні ясени не розводять, тому довелося шукати його на відкритих територіях. Потрібний саджанець ми помітили випадково влітку у 33-му мікрорайоні міста на орендованій під забудову земельній ділянці, власник якої одразу дав нам дозвіл на транспортування, мовляв, під час робіт дерево все одно б зрубали. Тож нині в кільці стовбура славнозвісного Лесиного ясена росте його наступник.
Ірина КРАВЧУК.
