Чарльз Фіні: «Не те, що я не люблю гроші, просто мені потрібно рівно стільки, скільки зможу витратити».
Джеймс Бонд від благодійності: «Який сенс літати у бізнес-класі, якщо все одно швидше не долетиш?»
89-літній американський бізнесмен і філантроп Чак (Чарльз) Фіні витратив на доброчинність 8 мільярдів доларів — майже все, що заробив за життя, при цьому 13 років він віддавав кошти на благодійність таємно
«Протягом останніх 38 років Чак Фіні, який отримав мільярди доларів на імперії магазинів безмитної торгівлі, робив пожертви благодійним організаціям та університетам по всьому світу з метою «прагнути віддати все це до нуля», — пише газета The Guardian.
Зазначається, що нещодавно Фіні досяг своєї мети — фонд Atlantic Philanthropies, який він створив таємно у 1982 році і через який передав майже все своє багатство, оголосив про закриття.
«Тим, хто цікавиться, як це — дарувати мільярди за життя — спробуйте: воно вам сподобається», — заявив Фіні.
Бізнесмен, який віддав значну частину своїх статків на благодійність таємно, сподівається, що більше мільярдерів наслідуватимуть його приклад та використовуватимуть свої кошти для вирішення найважливіших проблем у світі.
«Багатство приносить відповідальність. Люди повинні відчути її за використання деяких своїх активів для поліпшення життя своїх ближніх», — говорив раніше бізнесмен.
«Фіні не буде проповідувати свою ідею іншим надбагатим міль-
ярдерам, але він скаже: «Скільки яхт або пар взуття вам ще потрібно? У чому полягає сенс всього цього накопичення багатства, коли ти можеш бачити і вирішувати такі величезні проблеми?» — додав президент і виконавчий директор Atlantic Philanthropies Крістофер Ехслі.
За словами Ехслі, Фіні буде заохочувати таких людей, як Джефф Безос (засновник Amazon, вважається найбагатшим у світі), «обрати глобальну проблему, яка його цікавить, та виділити свої кошти для її вирішення».
Повідомляється, що на Фіні свого часу вплинуло есе Ендрю Карнегі «Євангеліє багатства», в якому йдеться, що «мільйонер буде лише довіреною особою для бідних».
«Я завжди співчував тим, кому у житті важко. І світ повний людей, яким не вистачає їжі», — сказав бізнесмен у 2010 році в інтерв’ю ірландському RTE.
«Фіні вів надзвичайно ощадливий спосіб життя, не маючи автомобіля чи будинку, а лише одну пару взуття. Він був відомий тим, що літав тільки в економ-класі, навіть коли члени його сім’ї та колеги подорожували в бізнес-класі», — пише The Guardian.
Президент і виконавчий директор Atlantic Philanthropies Крістофер Ехслі, який працював із Фіні більше 30 років, сказав, що його шеф колись намагався жити розкішним життям, але це його не влаштовувало. «У нього були гарні будинки та інші приємні речі. Він спробував і зрозумів, що це було не для нього», — додав Ехслі.
«Він не має свого будинку, не має авто. Він дійсно має годинник Casio за 10 доларів та носить папери в поліетиленовому пакеті. Він такий. Це те, з чим він почувається комфортно», — сказав президент і виконавчий директор Atlantic Philanthropies.
Зазначається, що у 1960-х роках Фіні разом із партнерами почав розвивати мережу магазинів безмитної торгівлі Duty Free Shoppers — у 1980-х це приносило величезні прибутки. Так, у 1988 році Forbes поставив Фіні на 31 місце у рейтингу найбагатших людей США зі статками в 1,3 млрд доларів.
Проте, як зауважує Meduza, ці кошти вже були не його — 4 роками раніше він передав свою частку в Duty Free Shoppers — 38,75% — своїй благодійній організації Atlantic Philanthropies.
На Чарльза Фіні свого часу вплинуло есе Ендрю Карнегі «Євангеліє багатства», в якому йдеться, що «мільйонер буде лише довіреною особою для бідних».
«Про передачу активів знали лише найближчі», — пише видання.
При цьому, у 1996 році Фіні та його партнери продали свої частки акцій у Duty Free Shoppers концерну LVMH Бернара Арно (зараз він один із найбагатших людей світу). Саме тоді Фіні і був змушений публічно розповісти про свою благодійність — через суперечку із співзасновником компанії Робертом Міллером таємна філантропія Фіні «була викрита» перед судовим засіданням.
«Ставлення Фіні до грошей має суттєвий контраст із співзасновником DFS Робертом Міллером (293 місце у рейтингу найбагатших у світі, статки оцінюють у 6 млрд доларів). Міллер має розкішні будинки в Гонконгу, Нью-Йорку, Парижі та Гштааді, а також заміський парк Gunnerside у Йоркширі площею 14 500 гектарів», — пише The Guardian.
Також зазначається, що за секретність, з якою Фіні жертвував гроші, Forbes в 2012 році назвав його «Джеймсом Бондом від благодійності».
При цьому у 2012-му в розмові з Forbes Фіні оцінив свої статки приблизно в 2 мільйони доларів — саме стільки він відклав на життя собі і своїй дружині.
Руперт НІТ, the guardian.com. Переклад: epravda.com.ua.
«Роздавай, поки живий»
10 життєвих принципів засновника Dutty Free:
1. «Я переконався, що куди більше задоволення отримуєш, коли віддаєш гроші і бачиш, як завдяки їм щось з’являється, наприклад госпіталь. Це ж логічно — віддавати кошти на добрі справи, а не класти на рахунок у банку і дозволяти їм накопичуватися і накопичуватися».
2. «Не те, що я не люблю гроші, просто мені потрібно рівно стільки, скільки зможу витратити».
3. «Не варто чекати старості, щоб починати жертвувати свої фінанси. Краще починати робити це якомога раніше, поки є сили й енергія, щоб змінити світ на краще».
4. «У багатих є певні зобов’язання. Я не можу за них вирішувати, як розпорядитися грошима, лише пораджу: витрачайте їх з розумом».
5. «Чому у мене немає яхти? Мене дуже швидко заколисує».
6. «Який сенс літати у бізнес-класі, якщо все одно швидше не долетиш?»
7. «Якщо я можу дізнаватися час за допомогою годинника за 15 доларів, навіщо мені возитися з «Ролексом»?
8. «Коли в тебе багато грошей, ти повинен займатися масштабними проблемами. І навіть якщо ризик невдачі високий, ти все одно повинен займатися ними».
9. «Насправді невдач не буває. Одна вирішена проблема полегшить життя мільйонам».
10. «Мені здається, я відчуваю себе щасливим, якщо те, що я роблю, йде на користь людям, і нещасним, коли це не так».
Коментарі до публікації на epravda.com.ua:
«Портрет цієї людини має висіти у Верховній Раді, Кабміні, Офісі Президента. З інформацією, як за життя витратити на благодійність все, що заробив!»
(Леонід Шкляр).
«Багаті люди, які заробили свої гроші з нуля, без обкрадання бюджету і держвласності, знають ціну і призначення багатства на відміну від наших «геніїв-олігархів». З собою все в могилу не забереш…»
(Ростислав).
«А ось пограбувати на 5,5 млрд доларів вкладників свого банку, а потім ще і вимагати компенсації у кілька мільярдів, цей бізнесмен навряд би додумався»
(Yevgen Skhar).
«Серед українців також є меценати, але їм далеко до Фіні, він — велика людина! Це йде від розуму і виховання. Стосовно так званих олігархів краще напишу коротко — це люди? Навряд, бо душі їх уже не в тілі, їх забрано від них давно»
(Vladyslav Serdiuk).
«Бєня прочитав і покрутив пальцем біля скроні»
(Євген Гончарук).
