Верховний суд визнав за ПЦУ право на церкву в Заболотті

У селі Заболоття Володимирецького району ще влітку Свято-Іоанно-Богословська громада села Заболоття Володимирецького району на загальних зборах прийняла рішення про перехід до Православної церкви України. Рішення про перехід до ПЦУ члени громади ухвалили на загальних зборах. З 223 присутніх за таке рішення проголосували 216, утримались – 7.

Храм релігійної громади Свято-Іоанно-Богословської парафії Рівненської єпархії Православної Церкви України села Заболоття досі вважали спірним у селі. На церкву претендували як члени релігійної громади, що підпорядковувалася УПЦ Московському Патріарху, так і члени релігійної громади Павославної Церкви України.

У серпні 2019 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява члена релігійної громади Свято-Іоанно-Богословської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Заболоття до Рівненської ОДА і державного реєстратора Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації. У ньому позивач просив суд визнати протиправним розпорядження Рівненської ОДА та рішення державного реєстратора по проведенню реєстрації Статуту релігійної громади із Заболоття у новій редакції та скасувати відповідне розпорядження голови облдержадміністрації, рішення державного реєстратора і відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Предметом судового спору була правомірність рішення Рівненської ОДА по реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції.

Касаційний адміністративний суд постановив касаційну скаргу члена релігійної громади Свято-Іоанно-Богословської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Заболоття залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду залишити без змін.

Позивач розцінив статут в новій редакції як зміну канонічної підлеглості, хоча рішення про це було начебто прийнято особами, які не мають права це робити, а керівник релігійної громади не подавав ніяких заяв щодо реєстрації будь-яких змін. Відповідно, дії осіб, які подали заяву про реєстрацію статуту у новій редакції, є незаконними.

На думку судді Рівненського окружного адмінсуду В. Щербакова, фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідача (Рівненської ОДА) щодо реєстрації змін до статуту, як дії осіб, які скликали парафіяльні збори, прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади та подали відповідну заяву і документи в облдержадміністрацію. Одначе відповідачами в позові були вказані не винні особи релігійної громади, а саме ОДА та державний реєстратор, який провів реєстрацію.

Суддя дійшов висновку, що в даному випадку спір виник між членом релігійної громади та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін. Тож суд ухвалив відмовити позивачеві у відкритті провадження в адміністративній справі, а з огляду на суб’єктний склад сторін спору він має вирішуватися у господарському суді.

Читайте також: На Камінь-Каширщині поіменно молитимуться за кожного земляка, що служить в зоні ООС

Позивач оскаржив цю ухвалу в апеляційному суді.

13 січня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові розглянув апеляційну скаргу члена релігійної громади і прийшов до висновку, що цей спір не є господарським. Апеляція постановила задовольнити скаргу члена релігійної громади частково, зазначивши, що ця справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а в Ухвалу Рівненського окружного апеляційного суду внести відповідні зміни.

Позивач вирішив оскаржити цю постанову, подавши касаційну скаргу. У ній було зазначено, що предметом спору є не права та інтереси учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а порушення відповідачами вимог законодавства, яке регулює питання внесення та реєстрації змін релігійної організації.

Також скаржниця вказувала на необхідність передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, оскільки спір стосується предметної підсудності та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний суд в Києві у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 5 листопада 2020 року розглянув доводи касаційної скарги. І дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Оскільки фактичною підставою для звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії державного реєстратора та розпорядження голови Рівненської ОДА про реєстрацію в новій редакції статуту релігійної громади у Заболотті з новою назвою, а позивачка звернулася з позовом на захист її релігійних прав як учасника релігійної громади, що́ виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Тож спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

А оскільки Велика Палата Верховного Суду вже висловила свою позицію щодо предметної підсудності спору у подібних правовідносинах (постанова від 20.11.2019 року у справі № 910/8132/19), підстави для передачі справи на її розгляд відсутні.

Тому Касаційний адміністративний суд постановив касаційну скаргу члена релігійної громади Свято-Іоанно-Богословської парафії Рівненської єпархії Української православної церкви села Заболоття залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду залишити без змін.

Читайтек також: У Луцьку за участі мера освятили новозбудований храм, що належить Московському патріархату (Фото)

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття – 5 листопада 2020 року, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Фактично у назві релігійної громади у Заболотті додалося уточнення її приналежності – до Православної Церкви України.