Свіжі дріжджі мають «дихати»
У них, виявляється, є свої секрети
Від інших продуктів вони відрізняються тим, що живі. Існує три види хлібопекарських дріжджів: сухі, пресовані і швидкі.
Пресовані — це всім відомі блоки по 50 г, 100 г чи 1 кг. Саме їх найчастіше використовують для випікання і готування самогону, квасу. У них кремовий колір. При натисканні мають ламатися, а не розмазуватися. Як і всі живі організми, свіжі дріжджі повинні «дихати». Без доступу повітря вони швидше псуються. При кімнатній температурі зберігаються не більше доби. У холодильнику (при 0 — плюс 4 градусах) — до 12 діб. Якщо немає можливості тримати їх у холодильнику, присипте борошном чи дрібною сіллю, і вони залишаться свіжими ще 3–4 дні, хоча й тісто не так добре підходитиме.
Перед використанням дріжджі треба подрібнити і розмішати в теплій воді до утворення однорідної маси. Головне не перестаратися з температурою. Якщо вона перевищуватиме 40–42 градуси — загинуть.
Для зберігання їм не потрібний холодильник.
Якщо свіжі дріжджі обвітрилися, можна спробувати їх «реанімувати», розтерши в ложці теплої води з чайною ложкою цукру. Коли через 10 хвилин з’являться пухирці, значить вам це вдалося. При цьому відновлених дріжджів для випічки треба буде взяти вдвічі більше. Якщо фокус з «реанімацією» не вдався, їх можна замінити пивом (пів склянки) чи сметаною (склянка на кілограм борошна).
Сухі дріжджі — це гранули різного діаметра. Для зберігання їм не потрібний холодильник. Термін їх придатності — 1–2 роки. 100 грамів пресованих дорівнюють 30 грамам сухих. Щоб розчинити їх, треба всипати у теплу воду і залишити на 10–15 хвилин.
Швидкодіючі. Це нове покоління дріжджів. Вони схожі на дрібну локшину. У них могутній потенціал для росту тіста. Воно піднімається в півтора–два рази швидше. Їх не треба розводити у воді, а відразу додавати до тіста, змішавши з невеликою кількістю борошна.
Дріжджі не можуть рости постійно, тому, готуючи опару, потрібно бути уважним і не упустити момент, коли вони підійдуть. Щоб вона довше піднімалася, тісто треба обминати і додавати до нього трохи цукру. Інколи цукру достатньо, а випічка виходить несолодкою. Це означає, що його «з’їли» дріжджі. Тому важливо точно дотримувати співвідношення всіх інгредієнтів.
