Пані Ганна каже, що цю страву полюбляє з картоплею та гречкою й готує її за особливим рецептом.
96-річна Ганна Карпюк ще сама на Святвечір накрутила голубців
Єдине ятрить душу старенької: помер син, тож нема кого пригощати
Ганна Карпюк мешкає у Хмелівці Володимир–Волинського району й вважається найстарішою жителькою Зимнівської територіальної громади. Втім, бабуся вражає не тільки віком, а й силою духу, бо доля випала їй непроста.
Коли переступила поріг її дому, здалося, що в хаті живе ціла родина: на плиті смажилася їжа, на підвіконні стояли квіти, а в кімнатах панував затишок і чистота. Проте, виявилося, що жінка живе зовсім сама.
Не встигла я освоїтись у новому помешканні, як переді мною вже стояли гарячі голубці, хрін, м’ясо й заварена кава. Подумала: напевно, бабці їжу принесла працівниця соціальної служби, про яку мені раніше розповідала її односельчанка Людмила Калашнюк. Та мої здогади за мить розвінчала Ганна Сергіївна: «Їж, дитино, то я сама голубців накрутила, і хрін домашній, на городі в себе накопала, ну а потім начистила, натерла. Куплений він же не такий…»
Як до весни доживу, то буду знову садити.
Виявляється, всі смаколики бабуся приготувала власноруч. І з дому голодним нікого не відпускає, мовляв, дуже набридла самотність.
— Чоловіка поховала 30 літ тому. А від смерті синочка ще й два роки не минуло. Ходи я тобі його карточку покажу, — провівши мене до вітальні, бабуся дістала фото свого найріднішого й зі слізьми на очах додала: — Покинув мене, а я його портрет кожного дня цілую, ночами не сплю…
А через кілька хвилин, полишивши сумні спогади, бабця раптом почала розповідати кумедні історії про собаку Босого, кота Рижика і своє господарство. Хоча й підводить вже здоров’я, але з роботою ще справляється.
— Я і в хаті сама порядок наводжу, і курей годую, ще й картоплю копаю. А на грядці в мене завжди була цибуля, морква, часник… Як до весни доживу, то буду знову садити. Городина завжди доглянута: полю, сапаю, прориваю… Останній рік мені вже трохи легше, бо Іра приходить, ну з соціальної служби, — ділиться старенька.
Після візиту до бабусі я спілкувалася з односельцями пані Ганни, які називали її справжньою господинею. Виявилося, що паркан дому нашої героїні колись навіть прикрашала вивіска «Зразковий двір».
Ірина КРАВЧУК.
