У батька загиблого на Донбасі воїна вкрали з банку 300 тисяч гривень, нарахованих за смерть сина
71-річний пенсіонер із Миколаєва Дмитро Кваша про це дізнався випадково, коли прийшов міняти карточку. Виявилося, що гроші на рахунок аферистів перевів не хто-небудь, а… працівники Державної виконавчої служби. Пізніше з’ясувалося, що зробили вони це за рішенням суду, якого насправді ніколи не було. До того ж у місті, яке потерпілий ніколи не відвідував
Гроші зняли за рішенням суду про якесь ДТП, хоча пенсіонер ніколи не мав машини
Син Дмитра і Ольги Кваші Олексій загинув 7 липня 2015 року поблизу селища Луганське Бахмутського району на Донеччині. Він отримав смертельне поранення, рятуючи побратима. Олексію Кваші було 38 років, у рідному Миколаєві його знають як художника і дитячого поета. Приїхавши із зони АТО в останню коротку відпустку, він презентував свою книгу в міській дитячій бібліотеці. А потім знову вирушив на Схід, де в його бліндаж влетіла міна, і в останню секунду встиг накрити собою бойового товариша. Всі осколки прийняв на себе і загинув миттєво.
Батьки Олексія після смерті сина отримали від держави 300 тисяч гривень. Свої гроші Дмитро Кваша не чіпав — вони кілька років лежали на рахунку в ПриватБанку. Планував залишити їх онукам. Але коли звернувся в установу для заміни карточки, з’ясував, що коштів немає, причому давно. Виявилося, їх забрала виконавча служба Заводського району, але не Миколаєва, де вони проживають, а міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Гроші зняли за рішенням суду про якесь ДТП, в якому нібито був винен пенсіонер, хоча той ніколи не мав навіть машини.
Пізніше з’ясувалося, що ніякої аварії насправді не було. І що це не помилка, а справжнісінька афера. Виявилося, що в грудні 2018 року у виконавчу службу Заводського району в місті Кам’янське прийшла жінка, представилася Марією Піскун, принесла виконавчий лист із реквізитами, де було сказано, що за рішенням суду (номер рішення був) Дмитро Кваша повинен виплатити їй 270 тисяч гривень. Виконавча служба перерахувала гроші.
Батько загиблого звернувся у виконавчу службу Миколаєва. Там йому спочатку намагалися довести, що він винен і рішення суду було. Та коли співробітники зайшли у відповідні реєстри, виявилося, що документ під таким номером дійсно існує, але стосується зовсім інших людей та іншого предмета розгляду. Начальник цієї служби сказав, що сам дуже здивований. І порадив пенсіонеру звернутися до адвоката.
«Слідчий навіть не завдав собі клопоту пошукати ту саму Марію Піскун, на рахунок якої пішли кошти»
Дмитро Кваша так і зробив. Звернувся до адвоката Миколаївської обласної асоціації учасників бойових бій Євгена Федорова, який тут же подав заяву в поліцію. Однак правоохоронні органи не побачили в тому, що відбулося, складу злочину, тож слідчий закрив провадження через рік, а справу здав в архів.
Євген Федоров через суд добився відновлення розслідування. Він розповідає, що формально кримінальна справа відкрита, тільки ніхто нею не займається. Досі немає підозрюваних. Слідчий навіть не завдав собі клопоту пошукати ту саму Марію Піскун, на рахунок якої пішли гроші. У виконавчому листі була вказана її адреса, але коли за нею приїхали, виявилося, що будинку з таким номером немає. На його місці пустир. Ніхто ніякої Марії Піскун не знає. Це ще раз доводить, що такої людини, швидше за все, не існує. То невже будь–хто з вулиці може принести в Державну виконавчу службу підроблений виконавчий лист і просто так по ньому отримати гроші від іншої людини? Виходить, що справді так.
Відповідь на запитання, чому виконавчі дії відбулися таємно від боржника, мусять дати правоохоронні органи.
— Цікаво, що жінка, яка назвалася Марією Піскун, приходила у виконавчу службу двічі, — розповідає Євген Федоров. — Спочатку принесла виконавчий лист, а потім ще вносила уточнення в свої банківські реквізити. Напевно, у злочинців є спільники в банку, з допомогою яких отримали точні дані Дмитра Кваші — ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер, номер його рахунку. Вони також дізналися, що власник кілька років не чіпав грошей. Якби Дмитро Кваша активно користувався коштами, можливо, злочинці не наважилися б на таку аферу. Але тут вони добре знали, що 300 тисяч лежать вже кілька років і їх зникнення не одразу помітять. Так воно і вийшло. Аферисти все розрахували до копійки: 270 тисяч було переведено на рахунок невідомої жінки, ще 27 тисяч — в дохід держави у вигляді виконавчого збору.
У виконавчій службі міста Кам’янське виправдовуються, що примусове провадження прийшло до них із районного суду і перевіряти його вони не повинні. «У заяві був чітко вказаний рахунок боржника з мокрою печаткою, «живими» підписами. Ніяких ознак підробки чи нелегітимності в ньому не було. Ми не маємо ні законних підстав, ні повноважень перевіряти легітимність», — вважає начальник Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Кам’янське Олександр Кузнєцов. Але чи дійсно працівники цієї служби не повинні перевіряти істинність виконавчого листа?
— Якщо мова йде про печатку суду на виконавчому документі, це справді так, — каже Євген Федоров. — Коли немає підозр, що це підробка, виконавець не повинен кожен раз проводити експертизу документа. Але згідно з судовою практикою Верховного Суду перед тим, як проводити стягнення, державний виконавець повинен переконатися, що боржник про це належним чином повідомлений. Тобто Дмитро Кваша мав отримати відповідне повідомлення, але цього не було. Відповідь на запитання, чому виконавчі дії відбулися таємно від боржника, мусять дати правоохоронні органи. І ще один важливий момент: 300 тисяч гривень Дмитро отримав за смерть свого сина на Донбасі. Це соціальні виплати і виконавча служба не мала права їх чіпати. Це як аліменти або допомога по інвалідності.
«Не зупинимося, поки не зберемо всю суму»
Тим часом представники виконавчої служби самі звернулися в поліцію із заявою, що стали жертвами обману, бо їм принесли фальшивий документ. Вони називають себе постраждалими і погодилися повернути Дмитру Кваші 27 тисяч гривень, які при перерахунку Марії Піскун пішли в дохід держави. В поліції проводять службове розслідування, чому після скарги пенсіонера за рік не було перевірено хоча би адресу цієї жінки. А тим часом відшкодувати батькові товариша втрачені кошти взялися бойові побратими. Голова громадської організації «Асоціація учасників та інвалідів АТО» Ілля Шполянський забив тривогу про те, що всім абсолютно байдуже до цієї неординарної ситуації. «Беручи до уваги повне небажання системи вирішувати це питання, постійні переноси судових засідань у зв’язку з карантином, позицію виконавчої служби, бездіяльність правоохоронців, можна сказати, що процес повернення фінансів може розтягнутися на роки. Тому ми оголошуємо про початок збору грошей для Дмитра Олексійовича і не зупинимося, поки не зберемо всю суму», — підкреслив Шполянський, побажавши аферистам горіти у пеклі.
За матеріалами fakty.ua, tsn.ua, glavcom.ua.
Наталка ЧОВНИК.