100 років тому на ідиш розмовляла лише одна сім’я у світі…

«Чому деякі з наших людей кажуть, що ми не здатні до самостійного життя як нація? Тільки тому, що не говоримо спільною мовою? Хіба у нас нема мови, якою ми можемо писати про все і навіть розмовляти, якщо тільки проявимо свою волю?

… Для кожного кроку прогресу потрібен першопроходець, який не знає шляху відступу».

Це фрагменти статей Еліезера Бен-Йехуда 1879-го та 1908 років щодо необхідності впровадження єдиної мови Ізраїлю — ​івриту.

«Божевільний», якому повірили мільйони

6 січня 1858 року у місті Лужки Російської імперії з’явився на світ Еліезер Перельман — ​і з 2012-го день його народження є Національним днем івриту — ​офіційної мови Ізраїлю. У той час євреї спілкувались мовами країн, у яких проживали їхні громади. Проте у школі Еліезера навчили читати на івриті — ​то була давньоєврейська для вивчення релігійних текстів та окремих філософських трактатів. Вона не використовувалась у живому спілкуванні вже 1300 літ, і мала невеликий словниковий запас у приблизно 8 тисяч слів. На той час найвживанішою мовою євреїв була ідиш, схожа на німецьку.

Тож ідея Еліезера про відродження івриту вважалась божевільною навіть серед євреїв.

Першою людиною, яка повірила в це, стала дружина Еліезера Двора Йонас. Вони домовились, що своїх дітей із народження будуть навчати на івриті, якого сама мати ще не знала! Еліезер змінив прізвище на Бен-Йєхуда, у перекладі з івриту — ​«син Іудеї», і в 1881-му у віці 23 літ поїхав у Палестину.

Він став викладачем івриту у школі в Єрусалимі і розробив програму для використання мови в побуті та школі, розширив її словниковий запас. А Двора народила йому п’ятох дітей, з якими батьки від їхньої появи на світ почали говорити виключно на розмовному івриті. Це далось ціною титанічних зусиль — ​перший син Бен-Ціон, 1882 року народження, був позбавлений спілкування з усіма, хто не говорить на івриті — ​тобто крім батька та матері, які багато працювали, він не спілкувався ні з ким! Дитина почала розмовляти тільки у чотири роки, але батьки були щасливі — ​адже Бен-Ціон став першим за понад тисячу літ, хто заговорив від народження на івриті! Під впливом Еліезера ще чотири родини євреїв Єрусалиму почали розмовляти вдома цією мовою.

29 листопада 1922 року сталось неможливе: Британія визнала іврит однією з офіційних мов Палестини!

Але головним напрямком івритізації Бен-Йєхуда бачив школу — ​«Іврит перейде із синагоги до школи, зі школи додому — ​і … стане живим». У 1886 році Бен-Йєхуда заснував перший у світі навчальний заклад, де всі предмети викладались на івриті.

У 1891-му від туберкульозу померла його дружина Двора. Але перед смертю вона написала лист своїй молодшій сестрі Белла-Полі Йонас, в якому попросила її переїхати до Палестини та вийти заміж за свого чоловіка після її смерті, щоб допомогти у вихованні родини на івриті та дати змогу Еліезеру продовжити його справу. Белла-Пола була молодша за Еліезера на 15 літ, але послухала Двору і після її смерті залишила Європу та виїхала до Палестини, де стала дружиною невідомого їй ученого, з яким треба було спілкуватись виключно незнайомою їй мовою!

Мова — ​таки зброя!

У 1894 році Еліезера кинули в тюрму нібито через підготовку повстання проти турецької влади. Це викликало неабиякий резонанс, і про подвижника дізналось ще більше людей. Через рік Еліезера випустили, і він був змушений емігрувати до Америки. В 1910-му він почав працю свого життя — ​«Повний словник давнього та сучасного івриту». Тим самим Еліезер закладав основу широкого розповсюдження сучасного івриту. Тим часом у світі почалася І світова війна, Османська імперія зазнала краху, а Палестина перейшла під контроль Британії.

Бен-Йєхуда разом з іншими єврейськими активістами зустрівся з британським Верховним комісаром Палестини Гербертом Семюелем, щоб переконати його, що євреї є однією зі спільнот Палестини та потребують права на свою мову. І 29 листопада 1922 року сталось неможливе: Британія визнала іврит однією з офіційних мов Палестини! Це визнання означало визнання незалежної єврейської нації.

Таке рішення дало поштовх різкому збільшенню чисельності єврейського населення, створило передумови для політичного розвитку, для створення незалежного Ізраїлю. Еліезер Бен-Йєхуда дивився у майбутнє.
Він помер у Єрусалимі 16 грудня 1922-го через три тижні після визнання івриту офіційною мовою, втіливши справу свого життя в реальність.

Читайте також Україна – серед 8 країн Європи, яка досі не розпочала вакцинацію від COVID-19​.

…14 травня 1948 року в Тель-Авіві на івриті була проголошена декларація незалежності Ізраїлю. А наступного дня п’ять арабських держав розпочали війну задля знищення нової держави. В цій війні іврит став зброєю, а провідну роль в івритізації зіграло міністерство оборони Ізраїлю — ​ця мова стала стрижнем армії.

Зараз іврит — ​потужний фундамент ідентичності Ізраїлю — ​країни, яка продовжує вести війну за незалежність безперервно з 1948-го. Важко повірити, але перша людина сучасності, для якої іврит став рідною мовою, народилась лише 139 років тому. А зараз нею говорять мільйони.

Юрій БУТУСОВ, головний редактор сайту Цензор.нет, оглядач «Дзеркала тижня», позаштатний радник міністра оборони України Андрія Тарана