«Кроноспан» демонструє високі екологічні стандарти й реальну турботу про людей

«В умовах кризи нам вдалося вистояти з мінімальними втратами»

— Безумовно, нам було та й надалі є досить важко, — говорить Наталія Петрівна. На час оголошення пандемії підприємство було на стадії запуску нового обладнання, тому ми проводили переговори із закордонними постачальниками, котрі здійснювали нагляд над монтажем, просили їх залишитися хоча б на короткий час, аби виробництво запрацювало. До запровадження локдауну у нас було більше сорока іноземців, і коли в один момент вони всі прийняли рішення про виїзд з України, довелося «боротися» за кожного спеціаліста. З їх допомогою ми все ж таки подолали ту критичну точку, коли перша плита на новій виробничій лінії була випущена. А далі вже працювали виключно українські спеціалісти у тісній співпраці із іноземними в режимі дистанційного спілкування. Відтак нам таки вдалося завершити реалізацію проєкту, ми зуміли самі освоїти нові виробничі потужності.

Щодо фінансового стану підприємства та економіки України загалом, то, звісно, в березні–квітні було падіння в продажах компанії. Тоді відчули, що попит зменшився. Але з червня, коли країни почали адаптовуватися до роботи в умовах карантину, ми спостерігаємо зростання попиту на меблі як в Україні, так і за кордоном. З чим це пов’язано? До карантину люди подорожували і суттєву частку свого бюджету вкладали в подорожі. І коли вони працюють в умовах віддаленого доступу до робочого місця та багато часу проводять у своїй оселі, то більше уваги приділяють затишку навколо себе. Ми також зуміли налагодити співпрацю з партнерами та клієнтами у режимі онлайн. Для збереження контакту проводяться і «живі» зустрічі, однак із дотриманням усіх карантинних заходів. Тому, резюмуючи, я б сказала, що 2020 рік в умовах кризи нам вдалося вистояти з мінімальними втратами.

 — Підприємство надає роботу декільком сотням мешканців міста та прилеглих населених пунктів. Чи вдалося організувати безпеку виробництва в умовах пандемії?

— «Кроноспан» є міжнародною організацією, яка дбає про своїх працівників у будь–якій ситуації. Ми запровадили усі заходи, які є обов’язковими під час карантину. Розпочали з того, що закупили необхідну кількість ноутбуків, аби організувати віддалену роботу з дому. Відтак працюємо у так званому шаховому порядку: одна команда в офісі, інша — вдома, потім міняються. Максимально обмежили кількість осіб із підрядних організацій на території підприємства. Встановили особливий режим пропуску співробітників, відвіду­вачів, в'їзду і виїзду автотранспорту. Забезпечили підвезення працівників з урахуванням карантинних обмежень, за потреби — запроваджуємо додаткові рейси. Постійно проводимо інформаційно–роз’яснювальну роботу, адже люди дуже повільно звикають до нових умов, до необхідності дбати не лише про своє здоров’я, а й про оточуючих. Окрім того, ми запровадили тестування своїх працівників коштом підприємства у приватних лабораторіях, якщо є симптоми або ж людина перебувала у контакті з хворим. Маємо підписані договори з двома лабораторіями, завдяки чому можемо оперативно відреагувати на ситуацію, аби не допустити масового інфікування. Всі структурні підрозділи забезпечені дезінфікувальними засобами, масками, рукавичками, також запровадили додаткове провітрювання та озонування приміщень, встановили нове вентиляційне обладнання, у медпункт придбали пульсоксиметр, безконтактні термометри.

За кошти підприємства закупили вакцину від грипу. Відтак проводимо добровільне щеплення. Багато хто з недовірою ставиться до нього, однак очікуємо, що провакцинується значна кількість працівників.

«Те, що раніше імпортували, сьогодні виробляємо на місці»

— Попри карантин, підприємству вдалося не лише втримати свої позиції на ринку деревообробки, а й значно розширити виробництво. Розкажіть детальніше про виробничі потужності, котрі запустили в роботу у 2020–му?

— У нас завершені два великі проєкти: лінія з виробництва ОСП (орієнтовно–стружкові плити) та модернізація уже існуючої лінії з виробництва ДСП (деревинно–стружкові плити). Як анонсована екологічна складова — встановлене сучасне очисне обладнання.

Стосовно лінії ОСП із плановою потужністю 270 000 м3/рік, то нам усе ж таки вдалося випустити першу плиту, працюємо на поступовий вихід до очікуваних параметрів виробництва. Це, звичайно, величезний позитив. Адже те, що раніше імпортували, сьогодні замінюємо виробництвом в Україні, і тепер наші клієнти отримують вітчизняний продукт.

Щодо лінії ДСП, то ми провели чергову модернізацію обладнання. Збільшили потужності цієї лінії, а також встановили WESP фільтр. Усе для того, аби бути готовими випускати той продукт, який відповідає міжнародним стандартам (знижений рівень формальдегіду) і є у попиті на ринку. А загальна вартість інвестицій у підприємство в Нововолинську на сьогодні становить 370 млн євро.

— Нерідко «Кроноспан» звинувачують у забрудненні атмосферного повітря. Разом із тим компанія з року в рік декларує курс на збільшення екологічної безпеки виробництва — підприємство анонсувало встановлення двох нових надсучасних фільтрів. Що це за обладнання і чи працює воно вже?

— Ми взяли на себе зобов’язання встановити фільтри на заводі, ідучи в ногу з тими технологіями, які є за кордоном і визнані у світі одними з найкращих і найсучасніших. У 2020 році на заводі у Нововолинську запрацювали два WESP (Wet Electrostatic Precipitator) — це електростатичні фільтри вологої очистки на дільниці висушування стружки ОСП та дооснащеній дільниці висушування стружки ДСП. Окрім цього, на підприємстві працює й інше обладнання, зокрема фільтри для очистки викидів від формальдегіду. Це так звані скрубери, якими обладнані усі преси. І ще одна сучасна технологія фільтрації буде встановлена на нашому заводі на Рівненщині. Це система UTWS (Umluft Teilluftstromverbrennung Wärmerückgewinnung Staubabscheidung) — очищення за допомогою спалювання. Тобто ті результати, які ми отримуємо в процесі очищення повітря, — це показники, що відповідають європейським стандартам, які є жорсткішими, ніж українські. Стосовно формальдегіду, то ми не лише застосовуємо сучасне очисне обладнання, але ще й використовуємо у виробничому процесі смоли зі зниженим вмістом формальдегіду, які виготовлені на наших заводах за кордоном.

Тенденція на виробництво екологічно безпечного продукту зараз існує не лише в Україні — вона започаткована в ЄС, а вже звідти прийшла до нас. Станом на сьогодні продаж екологічно безпечних меблів зріс із 8% до майже 30%.

Для того, щоб експортувати продукцію власного виробництва або продавати за кордон виготовлені з нашої плити меблі, ми повинні отримати відповідний сертифікат. А щоб мати можливість продавати за кордон, необхідно відповідати не тільки екологічним параметрам, а й вимогам системи сталого розвитку. Приміром, якщо купуємо деревину і відходи, то за каскадним принципом беремо найбільше відходів чи тієї деревини, яка пошкоджена або маленького діаметра. Важливий також той момент, що ті, у кого її купуємо, повинні підтвердити легальність походження деревини. З метою відповідності цим стандартам ми навіть започаткували власні аудити у постачальників, де беремо найбільшу кількість сировини.

— Торік ви організували екскурсію на виробництво для мешканців Нововолинська та представників ЗМІ, чим вкотре показали відкритість та готовність навіть до позапланових перевірок. Із аналогічними пересторогами з боку громадськості компанії «Кроноспан» довелося стикнутися і в Рівненській області, де триває будівництво заводу. Окремі активісти навіть організовували протестні акції проти цього. Чи вдалося налагодити діалог із тамтешніми мешканцями та місцевою владою?

«Кроноспан» є міжнародною організацією, яка дбає про своїх працівників у будь–якій ситуації.

— Обговорення були не тільки дискусійними, а й найпублічнішими на Рівненщині. «Кроноспан» провів наймасштабніші громадські слухання свого звіту з оцінки впливу на довкілля. В грудні 2019 року вони відбувались двічі. На них побувало понад 250 людей, що втричі більше, ніж зазвичай. За цей час місцеві та всеукраїнські ЗМІ опублікували майже сотню матеріалів про майбутній завод, у тому числі неодноразово відбувались гострі дебати на телебаченні, були опубліковані розслідування авторитетних журналістів. Ми не раз зустрічались із депутатами Рівненської міської та обласної рад, Городоцької, Обарівської сільських рад. Поширювали матеріали з найдетальнішою технічною та екологічною інформацією про діяльність нового заводу. Організовували екскурсії для депутатів та активістів з Рівного, Городка, Шпанова, Обарова, Зорі та Клевані на виробництва «Кроноспану» у Нововолинську та польських містах Щецінек та Мєлец. Усі незаангажовані люди змогли переконатися у високих екологічних стандартах роботи компанії.

Нині існує протистояння з боку окремих активістів, створених ними нещодавно громадських організацій, які подають на нас до суду. Складається враження зумисного переслідування, коли єдиним завданням організації є боротьба проти «Кроноспану». Ніхто не відміняв також економічної конкуренції. Гарячими у 2020–му були і виборчі баталії. Все це накладає свій відбиток на розвиток ситуації. Очевидно, частина таких людей мала сподівання заробити собі якісь політичні дивіденди на критиці одного з найбільших інвестиційних проєктів. Саме тому в публічний простір продумано і сплановано запускались різноманітні маніпуляції та недостовірна інформація. Професійно організовувались нібито народні акції протестів. Триває юридичний спам з однотипних і безпідставних позовів, які під копірку подають такі активісти. Звідкись знаходяться кошти на дуже дорогих адвокатів. Однак ми не боїмося судових позовів, адже переконані в своїй правоті. Маємо докази, результати досліджень, які підтверджують, що «Кроноспан» працює з дотриманням усіх законодавчих норм.

Знаходяться ресурси для того, щоб орендувати конференц–зали в Києві та проводити там пресконференції з порушенням усіх журналістських стандартів. Ці «випадкові» збіги можна перераховувати безкінечно, але ж на Рівненщині проживають розумні люди, і вони вже чітко зрозуміли, звідки ростуть ноги у такої активності. Раніше активісти палко доводили, що роблять усе заради інтересів громади, але аж ніяк не заради політичних дивідендів. І, як завжди, лукавили. Більшість із таких «борців» балотувались на місцевих виборах. Але результати голосування показали реальний рівень їхньої підтримки: вони зазнали гучної поразки. Громада підтримує економічний розвиток, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів і, як наслідок, будівництво шкіл та садочків, соціальної інфраструктури. Все це набуло особливої важливості у такий непростий рік. Ми продовжуємо працювати з дотриманням усіх законодавчих норм для реалізації задекларованих інвестиційних проєктів.

— А на якому етапі зараз реалізація проєкту в Городку?

— 70% технологічного обладнання вже було імпортовано, у грудні розпочався його монтаж. Наша ціль — початок виробництва на заводі в Городку у 2021 році.

Лише одна лінія (а їх буде дві — ОСП, ДСП) на Рівненщині буде чи не найбільшим інвестиційним проєктом в Україні за останній час. Сьогодні є сподівання, що меблева галузь стане однією із пріоритетних із 2021 року. Дуже багато країн чекають на імпорт меблів з України. У нас є потенціал іти шляхом Польщі у галузі їх виробництва. Маємо це сповна використати.

— Як відомо, «Кроноспан» також долучився до Професійної асоціації екологів України?

— Участь у ПАЕУ підкреслює наш курс на екотрансформацію, вірність принципам сталого розвитку та відповідального ставлення до довкілля. Асоціація екологів — це співпраця з найкращими екологами–професіоналами, які мають багаторічний досвід та практичні навики взаємодії з органами влади всіх рівнів. Також це додаткова можливість для взаємодії між сторонами «держава–бізнес–наука–громадськість» шляхом участі у практичних конференціях та зустрічах з органами влади. І найважливіше — це можливість обміну досвідом для подальшого вдосконалення екотехнологій у промисловості.

«Плани грандіозні: від меблевих фабрик у Нововолинську — до запуску виробництва на Рівненщині»

— У ЗМІ неодноразово були статті про те, що компанія «Кроноспан» очолила рух кластерного розвитку в Україні. Тобто групової співпраці. Про меблеві кластери як стимул для заробляння коштів на місцях йшлося на зустрічі з міністром розвитку громад та територій Олексієм Чернишовим. Які проблеми могло б це вирішити?

— Кластер — це спільний майданчик для роботи усіх зацікавлених у деревообробній та меблевій галузях. Тобто поруч працюють виробники плити, виробники меблів, постачальники матеріалів і комплектуючих. Основні переваги участі в кластері: доступ до повного портфоліо продуктів «Кроноспану»; економія на транспортних витратах; доступ до поставок плити нестандартних розмірів, що не можна перевезти автотранспортом; зниження потреб оборотного капіталу за рахунок своєчасного виробництва та постачання сировини, швидші та ефективніші операції по прямому ланцюгу «клієнт — постачальник». У найближчих планах — створення меблевих кластерів у Нововолинську, Рівному та Калинівці (Київська обл.).

Для Нововолинська в умовах планомірного закриття вугільних підприємств це можливість створення нових робочих місць. Адже одна маленька меблева фабрика починається з 200 працівників, а їх буде декілька. Відтак ми готові взяти на себе фінансування етапу цивільного будівництва для кластеру, бо зацікавлені в тому, що кожен «кластерянин» у результаті буде споживачем нашої продукції.

— Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського з представниками бізнесу Волині ви озвучили питання необхідності прийняття Закону «Про ринок деревини». Чи є на сьогодні позитивні зрушення в цьому напрямі?

— Ринок необробленої деревини уже більше двох років живе в правовому вакуумі — немає жодного нормативно–правового акта, який би регулював процедуру продажу деревини суб’єктам господарювання. У 2020 році ми бачили та активно обговорювали на різних дискусійних майданчиках чотири законопроєкти про ринок необробленої деревини. І той факт, що такі документи пишуться і навіть реєструються у Верховній Раді, — це вже маленький крок до врегулювання ринку. Проте, на жаль, на цей момент ані ми (як учасники ринку), ані залучені до процесу експерти галузі не побачили законопроєкту, який би розставив усі крапки над «і» та врегулював ринок на принципах забезпечення сталого використання лісових ресурсів, визнання пріоритетності розвитку ринку лісоматеріалів і водночас пріоритетності розвитку виробництва деревопохідної продукції глибокої переробки.

Натомість замість комплексного вирішення проблеми ринку завдяки прийняттю відповідного закону бачимо спроби «врегулювати» ситуацію шляхом запровадження обов’язкових продажів деревини через платформу ProZorro. Ми повністю підтримуємо «прозорість» продажів та віддаємо належне цій платформі, яка себе зарекомендувала для державних закупівель. Але в цьому випадку торгівля на електронних майданчиках не може врегулювати ринку, оскільки якщо немає загальних зрозумілих правил, то й не буде результату. Це — не панацея, адже в нашому випадку державні підприємства продають, тоді як зазвичай функція ProZorro — це державні закупівлі. Однозначний плюс — з’явилася Державна стратегія управління лісами України до 2035 року. 26 жовтня минулого року Міндовкілля опублікувало відповідний проєкт для обговорення. Тому робимо висновок, що рух є, а чи в правильному він напрямі і чи буде результат — побачимо.

— Рік завершився, і це час підбивати підсумки і ставити нові цілі. Яких новинок чекати від «Кроноспану» у 2021–му?

— Плануємо вийти на проєктні потужності у Нововолинську та втілити задекларовані плани на Рівненщині.

— Наталіє Петрівно, ви як успішний керівник успішного підприємства що порадите та побажаєте колегам у цей надскладний для бізнесу час?

— Головне — мати мету, яка домінує над тим, що відбувається навколо. Якщо вона підтримана хорошим колективом, який також працює на результат, тоді усе вдасться. Побажання — працювати і не боятися приймати часом нелегкі рішення.

Роксолана ВИШНЕВИЧ.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.