Корови у Чорнобильському заповіднику.
У мережі показали стадо диких корів у Чорнобильському заповіднику (Фото)
Зима. Морозно і сніжно. Дикі корови Чорнобильського заповідника цього разу ніби спеціально чекали знімальну групу на околицях села Луб'янка. Для майбутнього фільму про Заповідник будуть гарні кадри. А ще науковці помоніторили та провели підрахунок чисельності стада. У всіх тварин стан – добрий. Сніжну і морозну погоду велика рогата худоба переживає успішно
Стадо дикої худоби докорінно відрізняється від звичайної сільської череди: воно структуроване, має цілісність, діє завжди злагоджено. Стадо найбільш ретельно охороняє свою молодь. Телята, в свою чергу, вибирають найбільш безпечне місце в стаді між дорослим бугаєм і корівками. На фоні снігу, грізного і величезного бугая вони виглядають особливо колоритно. Попри все, молодняк рогатої худоби добре адаптований до холоду.
Фотографії дикого стада корів опублікували на сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у фейсбуці.
Колись там проживав дикий предок корів – тур. Цей дикий бик був розповсюдженій по всій лісовій та степовій зоні Євразії. Він не просто жив у цих природних екосистемах – він брав важливу участь у їх функціонуванні. Разом із тарпаном та зубром тур створював відкриті ландшафти шляхом активного впливу на ґрунт та рослинність. Ці тварини були необхідними фактором існування степу та мозаїчної структури лісів. За що їх називають «екосистемними інженерами».
З 2017 року співробітники проводять регулярні спостереження за цим стадом. Цей неочікуваний випадок дав можливість, з одного боку, досліджувати процес здичавіння свійської тварини, а з іншого – їх вплив на локальні ділянки ландшафту р. Ілля.
Останній тур помер у 1627 році в Польщі. Три століття потому, завдяки дослідженням екологів, стала зрозуміла роль цих тварин в функціонуванні ландшафту. Тобто, щоб зберегти ландшафт – недостатньо його заповідати та зберегти у недоторканості рельєф, ґрунт і рослинність. Ландшафт перебуває у динамічній рівновазі, він працює, завдяки «драйверам» важливих процесів. Для відкритих ландшафтів такими драйверами є великі рослиноїдні тварини або, на сленгу фахівців, «живі газонокосарки».
У 20 столітті розпочались проекти відновлення втрачених дикого тура та тарпана шляхом селекції домашньої худоби за «дикими» ознаками. Результатом проектів стало створення туроподібної худоби та дикого коня. Процес відтворення ландшафту, куди введені «екосистемні інженери», отримав назву «ревайлдінг».
Стадо здичавілих корів у Заповіднику з’явилось внаслідок смерті їх господарів – самопоселенців села Луб’янка. Це не перший випадок на цій території. Після аварії майже рік існувало стадо здичавілої худоби навколо колишнього села Чистогалівка. Пізніше його перегнали до експериментального господарства в с. Нові Шепеличі.
З 2017 року співробітники проводять регулярні спостереження за цим стадом. Цей неочікуваний випадок дав можливість, з одного боку, досліджувати процес здичавіння свійської тварини, а з іншого – їх вплив на локальні ділянки ландшафту р. Ілля.
Читати також: Як на Волині заготовляють лісове насіння
