«Чи зможе старенька бабуся заплатити за місце на любомльському базарі до 100 гривень?»

Пенсіонерка Олена Петрівна поверталася з міського ринку «Промтовари» геть обуреною.

— Настрій зіпсував той безлад біля території, де торгують, — перевівши дух, розказує. — Влітку й восени так було зручно, коли вибиралася щось купити

На тротуарах, що по вулицях Володимирській і Дружби, ніхто не торгував. Продавці перейшли туди, де й належить: до критих прилавків, за огорожу, тут же, поряд. Тепер знову повернулося так, як було.

— Я сьогодні, — додає Олена Петрівна, — спіткнувшись об кошик з овочами, ледве не впала. Дивом встояла. Це ж не нормально, є місця обладнані, а люди стоять зі своїм товаром на тротуарах.

— Мені здається, що нашій міській раді абсолютно байдуже, як живеться мешканцям, що їх хвилює, засмучує, непокоїть, на що сподіваються, — емоційно доводив чоловік, що назвався підприємцем Іваном Івановичем. — Правду каже народна мудрість: нема нічого гіршого, як погані сусіди, п’яна жінка та безтолковий начальник.

Ситуацію, що склалася зі стихійною вуличною торгівлею за згаданими адресами, коментує директор ТзОВ «Любомль–ринок» Микола Троць:

— За нашої ініціативи, зважаючи на нарікання громадськості, ми уклали з міською радою договір оренди 150 кв. м території. На благоустрій із застосуванням конструктивних елементів «Любомль–ринок» витратив більше двохсот тисяч гривень, створили зручні торгові місця: будь ласка, приходьте, ставайте, сідайте і торгуйте. Ціна за місце теж була доступна — 15 гривень. За рік до міського бюджету було перераховано 31200 гривень за оренду землі.

Міськвиконком на своєму засіданні від 24 листопада 2020 року запропонував нові умови й підняв ціну у п’ять разів.

Пропонувалося, щоб і надалі на цих умовах пролонгувати договір. Але не так сталося, як гадалося. Міськ­виконком на своєму засіданні від 24 листопада 2020 року запропонував нові умови й підняв ціну у п’ять разів. Тобто за їхнім рішенням «Любомль–ринок» повинен щомісячно сплачувати до міського бюджету за оренду землі по 13500, а за рік виходить 162 тис. гривень.

Якщо прийняти ці умови, то «Любомль–ринок» мав би підняти ціну за одне торгове місце до 100 гривень. Відверто скажемо, вимоги ці кабальні. Хто ж працюватиме собі на збитки? І хіба пенсіонерка, яка прийде на ринок зі своїми кількома кілограмами буряків, квасолі, грудкою сиру, жменею часнику, спроможна заплатити за місце до ста гривень? Питання риторичне.

Тим більше, коли маємо складну економічну ситуацію, люди потерпають від безгрошів’я й далі лютує коронавірус.

Інвестор, який вклав кошти у проєкт і розбудову нових торгових місць, розводить, певне, руками: до біди доріг багато, а від біди і стежки не видно. Втім, вихід із цього глухого кута є. Було б бажання в очільників міста, команди професіоналів, як говорив народний депутат Верховної Ради Ігор Гузь, характеризуючи перед виборами апарат ОТГ, подивитися тверезо на стан речей. І не планувати нереальних прибутків. Бо таки ліпше малі заробітки, ніж великі втрати. Таки краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

Читайте також Несподівано: археологічні розкопки, яке замовила громада на Волині, виявили невідоме досі укріплення (Фото).

Ще бачиться тут одна причина, чому по максимуму міська рада хоче встановити плату за оренду клаптя землі під потреби ринку. На мою думку, наяву — упереджене ставлення до директора Миколи Васильовича Троця за його активну депутатську позицію. Але ж, шановні, не плутаймо праведне з грішним, громадські інтереси з особистими. Справи громади, виборців, яких він представляє, вимагають злагодженої праці і конструктивних дій, а не сварок і з’ясовування стосунків. По правді робімо, по правді й буде.

Олександр ХОМЕНЧУК.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.