«Я – львів’янка з волинською душею».
Депутатка Волинської облради Ористлава СИДОРЧУК: «Пройшла пішки багато сіл свого округу, тому про проблеми людей знаю з перших уст»
В Україні продовжується запит на нові обличчя у владі. Не виняток і волинський парламент, однією з представників якого є доктор економічних наук, доцент, професор кафедри державного управління Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Ористлава Сидорчук. Перше запитання, яке напрошувалося під час зустрічі: чому львів’янка вибрала депутатство на Волині?
«Свій потенціал хочу спрямувати на розвиток краю»
— Що спонукало мене поборотися за депутатський мандат на Волині? — усміхається пані Ористлава. — Була дилема: куди йти — Львів чи Волинь? Рішення приймала без особливих вагань, адже на Волині народилася, виросла, тут проживають родина, друзі. Часто не лише відвідую їх, а й знаю проблеми та особливості краю. Тому свій потенціал, зокрема і науковий, вирішила спрямувати на розвиток Волині — це моя соціальна відповідальність перед земляками. Якщо ж чую закиди про те, чи зможу вчасно добиратися, наприклад, на засідання постійної комісії, то з цим проблем нема, я людина мобільна, а також усе ретельно готую заздалегідь, щоб встигати всюди. А час у дорозі використовую для обдумування планів, структурування думок. Спонукали до такого рішення і союзянки, а найбільше голова ВГО «Союз українок» Ореслава Хомик та очільниця Володимир-Волинського осередку Віра Чайковська, які свого часу працювали в радах різних рівнів й охоче діляться досвідом.
— Пані Ористлаво, чому обрали постійну депутатську комісію з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій?
— Вважаю, що наша область має хороші перспективи для міжнародної співпраці та залучення іноземних інвестицій. Робота саме в цій комісії дає можливості реалізувати проєкти не лише в економічній, а й у культурній, спортивній сферах. Ми зобов’язані підняти на значно вищий рівень розвитку свій прикордонний край, поглибити взаємини з Польщею та іншими країнами. Наша комісія уже веде певну підготовку для активізації діяльності Агенції регіонального розвитку Волинської області. Волиньраді запропоновано увійти до складу співзасновників. Маємо робити ставку на мережеву співпрацю публічного, приватного та неурядового секторів у частині транскордонного співробітництва, надання консультаційної підтримки органів місцевого самоврядування у написанні проєктів та залученні грандів.
Звісно, на місцевому рівні не вдасться вирішити проблему відновлення інвестиційної привабливості України, проте можна докласти зусилля для покращення інфраструктури пунктів пропуску на українсько-польському та українсько-білоруському кордонах, адже саме вони є візитівками держави. Потребує стратегічного напрацювання програма транскордонного співробітництва «Польща — Україна — Білорусь». Важливо дати поштовх розвитку індустріальних парків, залучивши не лише закордонних, а й українських інвесторів. Адже світовий локдаун показав, що в першу чергу слід опиратися на власні сили.
«Бути громадянкою в домі і матір’ю в суспільстві»
— Як плануєте підтримати жіноче підприємництво, на чому наголошували не раз?
— Більше 10 років веду активну громадську діяльність у жіночій організації, куди мене залучила мама. Нині є референткою зі зв’язків з органами публічної влади та релігійними організаціями Все-
української громадської організації «Союз українок», яка має понад 100-літню історію. Засновниця і перша голова Союзу українок у 1917-му Олена Рудницька казала: «Українко, будь громадянкою в домі і матір’ю в суспільстві» — і мені імпонує ця позиція.
Маємо робити ставку на мережеву співпрацю публічного, приватного та неурядового секторів у частині транскордонної співробітництва, надання консультаційної підтримки органів місцевого самоврядування у написанні проєктів та залученні грандів.
Ми прагнемо зберегти українські традиції, звичаї, виховати на них молодь і зміцнювати незалежність держави. А ще — дати жінкам упевненість у житті — не боятися засновувати бізнес, будувати громадянське суспільство і водночас виховувати дітей. Аби підтримати і дати поштовх тим, хто прагне займатися підприємництвом, але сумнівається у власних силах, маю на меті ініціювати навчання.
— Це непросте завдання — ефективно нести ці важкі пласти: викладач, науковець, союзянка, мама, підприємець і депутатка. Пані Ористлаво, як вам це вдається?
— Часто згадую свою маму Ніну Володимирівну Гук, яка теж була депутаткою облради і є для мене взірцем жінки, що зуміла поєднати професійний розвиток і виховання дітей. Хоч жартую, що частіше батьків бачила на шпальтах газет, ніж удома, вони встигали скрізь і в області були відомими, авторитетними людьми. Відчула це під час передвиборчої кампанії, коли люди добрими словами згадували батька Григорія Мартиновича, який працював в обласному управлінні сільського господарства, головою колгоспу, очолював Устилузьку міську раду та, як і мама, обирався депутатом облради. Тому напружена громадська діяльність для мене не є чимось новим, і всі мої кроки є логічними. Під впливом батьків почала цікавитися політикою більше, й для моєї сім’ї рішення йти в депутати не стало несподіванкою. Досі намагалася досягти результатів у науці, захистити докторську дисертацію перш за все. 19 років працюю у Львівському регіональному інституті державного управління, де готуємо магістрів публічного управління. І тому для мене природно спілкуватися з держслужбовцями, працівниками органів місцевого самоврядування — я навчаю мерів міст, працівників районних та обласних адміністрацій.
Звичайно, пріоритетною для мене є роль мами, адже виховую сина-студента та доньку-третьокласницю. А успіхи дітей надихають.
— А які звернення вже отримали від виборців?
— Перед виборами мала багато зустрічей із мешканцями десяти громад нашого п’ятого округу. Пройшла пішки багато сіл, тому знаю їхні проблеми. Найбільш болючою є погана якість доріг, через що людям складно добиратися в лікарню, на роботу тощо. Потребує вирішення питання сільської медицини, особливо зараз гостро відчувається потреба в медичних послугах, які відсутні у віддалених селах. Звертаються сім’ї учасників АТО/OOC, які не можуть отримати відповідного статусу або належної їм земельної ділянки.
У нашому регіоні — непроста екологічна ситуація. Восени всі громади потерпають від диму, спричиненого спалюванням листя. І хоча селяни розуміють, що це шкідливо для довкілля, але не мають альтернативи, де його дівати. Тобто, вона є, але відсутня воля місцевої влади дбати про утилізацію органічних відходів. Познайомилася із підприємцем, який якраз тим займається, і його досвід необхідно впроваджувати в області.
Читайте також Жінка – воля: чому Марусю люблять «ведмеді» і боїться Президент.
«Намагаюсь репрезентувати на міжнародній арені Волинь як туристичну перлину»
— Пані Ористлаво, знаю про вашу велику зацікавленість культурно-мистецьким життям, діяльністю музеїв, церков. Як депутат будете «пробивати» свої напрацювання у цьому напрямку?
— Наш край варто розвивати в туристичному плані, адже ми маємо прекрасні музеї. Водночас є об’єкти, які потребують підтримки: Володимир-Волинський історичний музей, музей-садиба В’ячеслава Липинського у Затурцях. Часто буваю в нашому музеї Стравінського, де успішно функціонує музична школа на чолі з великим ентузіастом своєї справи Володимиром Терещуком, який нещодавно висловив прохання щодо оновлення музінструментів у клас бандури. Ініціюватиму, аби Устилуг і Затурці були включені в туристичний маршрут Волині.
— Ви подавали ідеї щодо відзначення 150-річчя від дня народження нашої славної землячки Лесі Українки?
— Я — львів’янка з волинською душею, тому не можу стояти осторонь такої вагомої, почесної справи. Оскільки мені як союзянці доводиться спілкуватися з нашими посестрами з Канади, то знаю, що в них є велике прагнення налагодити тісну співпрацю з музеєм Лесі Українки в Колодяжному. Вони готові популяризувати поетесу за кордоном, публікувати матеріали про її життя та творчість. Наразі через відсутність сайту це неможливо зробити. Ініційовано провести міжнародну конференцію спільно зі Світовою федерацією українських жіночих організацій, яка об’єднує 27 спільнот із 17 країн на 4 континентах з центральним офісом у Канаді. Це хороша можливість репрезентувати на міжнародній арені наукові напрацювання та водночас Волинь як туристичну перлину. В рамках цього заходу львівська мисткиня Тетяна Знак, з якою реалізували багато культурних проєктів, представить колекцію стилізованого Лесиного одягу. Це має стати родзинкою свята. До слова, великий кількарічний проєкт, який втілювали союзянки завдяки Тетяні Знак та іконописиці Софії Білик, — це виготовлення на високому мистецькому рівні в стилі козацького бароко сакральних речей — хоругов та плащаниць для церкви Пресвятої Богородиці на острові Хортиця. Радію, що такі ж хоругви є в монастирському храмі у Володимирі-Волинському та рідній церкві в Устилузі.
