У кого ж ти вдався такий сором’язливий?..
«Сусідський хлопчик — молодший, а вже сам ходив колядувати. І в садочку співає, вірші читає. А наш під час святкового ранку в куточку сидів», — скаржилася комусь по телефону молода мама, незважаючи на те, що «винуватець» був поруч
Психологи вважають, що сором’язливість малюка може бути результатом зайвого тиску з боку дорослих на нього. От і в цьому випадку навряд чи осудливі слова неньки сприятимуть підвищенню самооцінки її синочка.
Іноді діти стають боязкими, ніяковіють у присутності чужих, бо батьки їх надмірно опікають, усе за них вирішують, не заохочують до спілкування з однолітками. Давайте своєму чаду побільше самостійності, відпускайте гратися на вулицю під наглядом, не втручайтеся у стосунки дітвори, як би вам не кортіло.
Давайте своєму чаду побільше самостійності, відпускайте гратися на вулицю під наглядом, не втручайтеся у стосунки дітвори, як би вам не кортіло.
Не можна акцентувати увагу малюка на його сором’язливості як на негативній рисі, що призведе до невдач і поганих наслідків у житті. Не потрібно говорити, що він «не такий». Сприймайте це як особливість його характеру і підтримуйте.
Не зважайте на те, що подумають інші про вашу дитину і не нав’язуйте їй чужої думки. Така залежність ще більше провокує закритість.
Намагайтеся показувати малечі своєю поведінкою і прикладами з реального життя, що спілкуватися з іншими людьми без остраху — не важко і навіть цікаво. Ніколи не порівнюйте своєї дитини з іншими! Й не сприймайте її сором’язливість як жахливу ваду і найголовніший недолік. Безперечно, у вашого нащадка знайдеться і багато плюсів на тлі однолітків.
Оксана КРАВЧЕНКО.
Читайте також: «Зима – має бути зимою!»: що лучани думають про хуртовину (Відео).
