«Уже місяць я живу без тата»: у відомого музиканта з Луцька помер батько
У відомого українського співака і музиканта Олександра Положинського на Новий рік раптово помер батько, який жив у Луцьку. На своїй сторінці у фейсбуці Сашко поділився теплими спогадами про найріднішу людину
«Коли напередодні ми з Іваном співали, що в новорічну ніч не зміниться нічого, я навіть уявити не міг, що зміниться — ще й як! Зміниться все — різко, раптово, радикально. І дуже болюче», — написав Сашко.
Він не мав бути на Новий рік удома. Зазвичай приїжджає до батьків у Луцьк аж на Різдво, а цю новорічну ніч планував провести або на відпочинку в Єгипті, або з концертами на фронті. Коли не склалося ні з тим, ні з іншим, друзі запросили їхати з ними в Карпати. Теж відмовився. Відчув, що має бути вдома.
Читайте також: лауреат премій «Еммі» та «Оскар».
«Ми гарно посиділи втрьох — мама, тато і я. Коли опівночі я загадував свої кілька традиційних бажань, першим з них було те, якому вже через три години судилося не збутися, — щоб батьки були живими і здоровими.
Коли засинав, мені привиділася могильна табличка з іменем мого батька і датою смерті 01.01.2021. Я відігнав від себе це моторошне видіння і заснув. А хвилин через 40 мене розбудив крик мами…
Коли Положинський збирався до Луцька, якось підсвідомо прихопив із собою темні речі, які, здавалось би, зовсім не були потрібні на новорічно-різдвяні свята.
«Коли засинав, мені привиділася могильна табличка з іменем мого батька і датою смерті 01.01.2021. Я відігнав від себе це моторошне видіння і заснув. А хвилин через 40 мене розбудив крик мами…
Тато, як і я, народився у Луцьку. В тій самій хаті, в якій потім з’явився на світ і я. В тій самій хаті, в якій, якщо я нічого не плутаю, колись народився і мій дід. Хата стояла в самісінькому центрі — на перехресті теперішніх вулиць Лесі Українки та Кривий Вал.
Читайте також: «Коли в бабусі виявили рак, вона сказала: «Не можу померти, бо в мене є внук», — і прожила ще 25 років», – мільярдер, родом із Києва.
Біля хати тієї був невеличкий город, ріс бузок та інші гарні й пахучі квіти, росли вишні, алича, горіхи. По сусідству — легендарний Двір чудес, компанію з якого знали й поважали, інколи й боялися і в Луцьку, й на околицях. І мій тато, тоді ще не Євгеній Сергійович, а просто Женя, зрозуміло, був у цій компанії.
З дитинства тато дуже любив голубів. У нього була своя невеличка голубівня біля дідової хати, потім часи змінилися, тримати їх далі змоги не було, але любов лишилася з татом до останніх днів», — ділиться Сашко.
А ще батько Положинського розводив акваріумних рибок і декоративних пташок. Одне слово — знався на тому. Коли наприкінці 1970-х у Луцьку планували відкрити зоомагазин, його (на той момент інженера Луцького автозаводу), запросили в якості консультанта, який допомагав усе там організувати. Олександр пригадав, як одного разу прийшов до майбутнього магазину: довкола — робочий безлад, недобудовані вольєри, вже готові акваріуми та клітки, посеред того всього — його тато з білого пластику і скла клеїть великий акваріум. Коли магазин готувався до відкриття, батькові запропонували стати його директором. Так захоплення Євгена Положинського стало професією.
Кажуть, у той час луцький магазин «Природа» був найбільшим і найгарнішим в Україні. Туди не раз приїздили журналісти (навіть із центральних видань), щоб зробити репортаж.
Читайте також: Від раку помер український музикант, учасник відомого талант-шоу (Фото).
Євген Положинський дуже любив музику. В машині у нього завжди грав магнітофон — щось він вибирав сам, щось йому пропонували друзі, потім уже музику постачав син, яким він дуже пишався. Любив ходити на концерти, коли Сашко виступав у Луцьку. Час від часу просив його підписати для когось зі знайомих плакат або диск. А Олександр дуже схожий на свого батька…