Чому у Кремлі мріють змінити нашу Конституцію?

Віктор УКОЛОВ, політтехнолог

Днями виповнилося два роки, відколи були внесені зміни до Конституції, що зобов’язали органи влади рухати Україну до вступу в НАТО і Європейський Союз.

Тоді, у 2019-му, не виключаючи можливості програшу виборів, Петро Порошенко зробив останню послугу для України — провів до Основного Закону безумовний вибір зовнішньополітичного курсу. Саме через ці зміни та через допомогу в утворенні незалежної від Москви Православної церкви Порошенка і досі ненавидять у Кремлі. І не дивно, адже, можливо, вперше з 1991 року Росія потерпіла геополітичну поразку у регіоні, а Захід максимально наблизився до її кордонів. Після утворення незалежної України її хотіли приборкати практично з перших років.

Але було лише три атаки на Конституцію.

До 1996 року наша країна, попри формальний суверенітет, залишалася все ж таки уламком від СРСР. То була самоврядна територія, що на початку майже не відрізнялася від Росії, – ухвалення Конституції вперше дало відповідь на запитання, якою буде наша країна в майбутньому. Саме тоді ми в своїй основі почали суттєво відрізнятися від СРСР.

Перша атака на Конституцію відбулася під час її прийняття. Так, незважаючи на заборону військових баз, у статті 17 у «перехідних положеннях» втулили розміщення Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Зрештою, під час анексії Криму цей флот зіграв ключову роль для окупантів.

Друга атака відбулася у 2000 році, коли тодішній голова Адміністрації президента Кучми Віктор Медведчук реалізував ідею проведення референдуму, де одним із питань була можливість зміни Конституції на референдумі. Росія хотіла одним махом поміняти унітарний на федеральний статус України, запровадити подвійне громадянство і особливий статус російської мови. Проте питання про можливість затвердження Конституції на референдумі вдалося зняти у Конституційному Суді. І все ж референдум 2000-го таки обрав двопалатний парламент, зменшення кількості депутатів до 300 і скасування депутатської недоторканності. Мало хто знає, що тоді у Москві обговорювали план заснування наддержавного утворення на кшталт СРСР, і для цього було необхідно уніфікувати форму парламенту у чотирьох основних країнах: Росії, Казахстані, Білорусі й Україні. На щастя, у 2000 році плани Москви дали збій, бо для імплементації (затвердження) результатів референдуму у Верховній Раді забракло 6(!) голосів – підтримали їх тільки 294 депутати. Знову до планів приборкати Україну повернулися у 2009-му.

Для повноти картини російського впливу не вистачає розмов про федеральний статус України і, як наслідок, ідеї про двопалатний парламент.

Третя атака відбулася, коли БЮТ започаткував всеукраїнську рекламну кампанію про необхідність прийняти Конституцію на референдумі. Навіть народні депутати фракції Тимошенко не розуміли, чому і хто прагне вирішити питання саме так. Лише згодом Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «Дело» розповів, що новий проєкт Конституції для Тимошенко пише група юристів, яку очолює Медведчук. Кум Путіна точно знав, що зміни, яких бажає Москва, не пройшли б через тодішній український парламент, а от на референдумі було все можливо. І знову Україні вдалося зберегти свою Конституцію та недоторканність основи держави.

Мабуть тому, коли в 2019 році Петро Порошенко закінчував свою каденцію Президента, він наполіг на внесенні прозахідних змін до Конституції, цього «вихідного коду» держави, щоб захиститись від четвертої атаки Москви. І вона незабаром може бути.

Читайте також: Волинська обласна рада ухвалила бюджет області-2021 обсягом 2,4 мільярди гривень (Відео)

У січні 2021 року Верховна Рада вже 9-го скликання прийняла закон про референдум. Як свідчить перехват переписки депутатів із фракції «Слуга народу», найперше питання, яке їх цікавило, — чи можна змінити Конституцію на референдумі. Одночасно у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроєкти, що змінюють засадничі статті Основного Закону: про зменшення кількості депутатів до 300 і про подвійне громадянство. Нічого не нагадує? Я впевнений, що після цього ви не запитаєте, при чому тут Медведчук. Для повноти картини російського впливу не вистачає розмов про федеральний статус України і, як наслідок, ідеї про двопалатний парламент. Зрештою, у випадку інкорпорації «особливого статусу ОРДЛО» в тіло Конституції, що узаконить самопроголошені республіки, другу палату парламенту і федеральність нас змусять зробити. Інакше за фактом будемо мати взагалі конфедерацію з окремими правами, збройними силами і навіть законодавством на території «республік» Донбасу.