Паперова жінка

Де зрада і брехня сміються дзвінко,

Де дефіцит любові і тепла,

Жила на світі паперова жінка.

Не вірите? Вона таки жила!

 

Була вродлива, паперово мила

I загадкова, як весняний день.

Дитиною лялькам сукенки шила

I кульчики робила із вишень…

 

Їй заздрили і говорили звично:

— Душа з паперу в неї — не жива.

Та це ж чудово, головне — практично:

Образив — стер. I буде як нова!

 

Хтось лезом тер, а хтось — іржавим цвяхом,

Хтось гумкою (душа ж то не своя!),

А хтось сторінку рвав єдиним махом

I кпинами виходив за поля…

 

Була шляхетна і не гонорова…

Цю жінку стріти можна наяву.

Коли всі сплять, у тиші вечоровій

Вона латає душу ледь живу.

Євгенія НАЗАРУК.
с. Лище Луцького району.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.