Сенсей зробив незламними тих, від кого відвертали погляд

У 2013-му засновник і тренер ладижинського СК «Сіндо» з міста Ладижин Вінницької області Сергій Брушніцький, якого учні називають Сенсей, на волонтерських засадах почав працювати з людьми, що мають ураження опорно-рухового апарату, залучати їх до занять фізкультурою та спортом, а також навчати дітей бойового мистецтва тхеквондо. Він сам шукав та розробляв програми занять. Усіляко намагався мотивувати і заохотити нових учнів. Часом Сергію доводилось умовляти батьків, щоб знайшли час привезти дитину на тренування. За сім років локальний проєкт з реабілітації завдяки самовідданій праці тренера та наполегливості його вихованців переріс у професійні заняття спортом.

Тепер Сергій Брушніцький — ​старший тренер національної збірної України з паратхеквондо. Він підготував п’ять чемпіонів світу та багатьох призерів міжнародних змагань різних рівнів.

У 2017-му в Португалії на Всесвітніх іграх IWAS із паратхеквондо серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату його підопічний Антон Швець був єдиним представником від України. Він виборов золото. Сергій Брушніцький пригадує, як багато людей довелося залучити, щоб організувати цю поїздку. Адже на змагання за кордон тренер возив своїх підопічних за власні кошти та гроші благодійників: «Дякую всім, хто допоміг нам тоді втілити в життя мрію. Це була наша спільна перемога. Ми подолали стільки перешкод і кілометрів заради неї. Їхали потягом із Вінниці до Львова, за 26 годин чотири рази летіли літаками, були в аеропортах у Борисполі, Варшаві, Брюсселі (де провели ніч на холодному вокзалі), Фаро і добралися до Санта де Антоніо».

 «У 2013 році Сергій Брушніцький запропонував займатися спортом. Це якраз збіглося з періодом, коли мені потрібні були зміни. Я спробував і став призером на першому чемпіонаті України. Мій приклад надихнув інших піти на тренування до Сенсея… Робота з дітьми-візочниками відрізняється від звичайної. Швидкого успіху тут не буває. Та Сергій зробив дуже багато і досягнув приголомшливих результатів. Та найголовніше — ​діти повірили, що все можливо, що вони можуть працювати над собою. Сергій Брушніцький дав вудочку тим сім’ям, які вирішили, що їхня дитина ніколи не стане самостійно на ноги», — ​розповідає спортсмен і голова ГО інвалідів з дитинства «Вікторія» Федір Верещагін.

Дякую своїм батькам, що вони вклали в моє серце те тепло, яким зараз я маю нагоду ділитися зі своїми учнями.

Тренер-реабілітолог каже, що щодня навчає своїх вихованців передусім сили волі. І показує це на власному прикладі. Минулого року Сергій на свій 50-й день народження пробіг пів сотні кілометрів: із Вінниці до Вороновиці й назад. До цього найдовшою дистанцією для нього були 18 км. А ще здійснив понад 200 стрибків із парашутом, займається водним туризмом і спортивним орієнтуванням…

1 січня 2020-го у Вінниці команда Брушніцького взяла участь у новорічному забігу «Vinnytsia New Year Run‑2020»: «Нас було 21, і ми це зробили. Несподівано, та дуже приємно, що у складі нашого «безбашеного легіону» були мої спортсмени-опорники та їхні батьки. Пробігти 3,5 та 10 км у перший день року для звичайної людини не завжди можливо, а для людини з ДЦП — ​і поготів. Безмежно пишаюся. Разом ми сила!»

Сергій постійно допомагає українським захисникам: «Мені особисто волонтерство дає можливість підтримати наших солдатів на війні тим, що їм потрібно. Це стосується й дітей, батьків загиблих, поранених. Вважаю, що необхідно допомагати тим, хто боронить теперішнє та майбутнє моєї країни».

Нещодавно Брушніцький став лауреатом Волонтерської премії 2020. Відзнаку йому вручав відомий режисер Ахтем Сеітаблаєв.

Читайте також: Волиняни найшвидше в Україні бігають, а волинянки – ходять

«На першому Чемпіонаті України я побачив дуже багато молодих, людей старшого віку, дітей із вадами опорно-рухового апарату. Тоді в мене всередині щось клацнуло, і для себе я вирішив: ​обов’язково маю створити проєкт, який назвав «Незламні». Для тих, хто в нашій країні часто вважає людей з інвалідністю  другосортними, щоб показати всьому загалу нашої держави і всього світу, що ці люди насправді аж ніяк не гірші, а іноді кращі за тих, хто вважає себе повноцінним. Я дуже радий, що мій проєкт «Незламні» все ж таки відбувся. Безмежно вдячний організаторам за відзнаку. І дякую своїм батькам, що вони вклали в моє серце те тепло, яким зараз я маю нагоду ділитися зі своїми учнями», — ​сказав під час церемонії нагородження 50-літній Сергій Брушніцький.

За матеріалами ladyzhyn.news, vn.suspilne.media.

Ольга ВЕКЕРИК